Розділ 8. В неволі вагань. Селест | Балада

Привітики!

Сьогодні вийшло продовження "Балади про сяйливу троянду та кригу", а саме Розділ 8, в якому головні герої нарешті (через 100 000 символів, хе-хе) зустрілися...)))

Традиційне: 

розділ 8 містить всього-на-всього 

2056 слів та 13863 символів =)

Спойлерний фрагментик:

Несподівано неподалік роздався плюскіт. Несвідомо Селест, шпарко виструнчившись, завела долоню з кинджалом за спину, і вчасно: із води якраз виходив Антарес — мокрий та розпашілий, зі збудженим відлиском в очах, ступив він на берег.

— Ух, холодна водиця, бадьорить! — В голосі його вчувся легкий натяк на усміх.

Так, невеличка історія перетнула межу в 100К символів. Можете мене привітати =)))

Безмежно дякую за ваші коментарі до книги! Це для мене дуже цінно:

ваші глибокі роздуми та припущення, а також перші враження

❤❤❤

P.s. Більше ниття та цікавого контенту

туть, в письменницькому тг-каналі,

а ілюстрацій 

туть, в інсті

Пісня з плейліста до книги:

Будемо створювати й далі казку в реальному світі

✨✨✨