Через кілька секунд велика руда кішка з’явилася у кількох метрах від Святослава, і зупинилася у найбільш освітлювальній частині підвалу. Вона уважно дивилася на нещасного полоненого, примруживши очі.

— Кицю, ти звідкіль взялася? — лагідно всміхнувся Святослав. — Ходи, я тебе погладжу.  

Кішка на мить завмерла, а потім її тіло почало змінюватися. Шерсть розчинилася в повітрі, ніби туман, лапи видовжилися — і через кілька секунд перед ним з’явилася жінка. Останніми змінилися її очі. Із жовтих вони стали світло-зеленими.

Спершу Святослав злякався, проте його вимучене тіло і усвідомлення обставин, в яких він опинився, дозволили прийняти цю неймовірну ситуацію.

— Хто ти? — спитав він.