Вітаю, любі!

Я повернулася.

Не можу сказати, що все добре, але не чекатиму зручного моменту. 

Зрештою я скучила за вами.

Тож оновлення роману, "Кроль мороку" — вже на Букнет.

А також роман "Наречена графа Брауна" — оновлено татзавершена перша частина. 

Друга частина почнеться трохи згодом.

Спасибі вам, мої хороші, що чекали! 

Уривок

— Ліро, ходи зі мною, — суворо наказує Кирило. 

Я лише, не погоджуючись, киваю головою і відступаю. Я не хочу до нього повертатися. А ще, підігріта його вчорашньою різкістю, взагалі бачити не хочу. 

— Ліро, цей чоловік — чорний маг, — намагається достукатися до мене Кирило. — Тобі не місце з ним. Він уже не одну душу згубив. Він пограється тобою та кине. Ти ж не житимеш потім... 

Я не вірю жодному сказаному слову свого колишнього, бо його поява тут сьогодні здається мені дивною. 

— А ти? — зірвано питаю, адже моє хвилювання росте. Бо я втратила той тонкий зв’язок з Адріаном. І мене це лякає. Відступаю у його бік і питаю у Кирила: — Хто ти? І чому на тобі такий дивний одяг? 

— Я янгол... — впевнено заявляє він. 

— Янгол пітьми та мороку! Договорюй, — холодно додає Адріан. 

Кирило зиркає на нього лютим поглядом. В його очах аж блискавки сяйнули. 

— А ти мовчи! — волає несамовито він. — Ти король пітьми. Холодний, брутальний, бездушний. Ти тільки вдаєш із себе людяного. 

Мені страшно. Я миттю ховаюся за спину Адріана, чомусь у мене більше довіри до цього чоловіка, навіть при словах колишнього. 

— Ліро, припини викидати дурниці. Ти не можеш піти з цим чоловіком. Він тебе приворожив... Якщо ти підеш з ним, твоя душа пропаде навіки. 

— Досить, Кириле! — суворо наказує Адріан. — Забирайся! Ліра залишається зі мною.

Король мороку...

Приємних емоцій!