Слабинка автора) 2

Вітання))

Продовжуємо поки у мене є натхнення на блоги)) Отож, сьогодні про улюблені теми, чи тропи у книгах? От про що любите читати? Повторююся буду говорити і як автор., і як читач одночасно)) 

Отож, мені подобається троп від ненависті до кохання.

Ну знаєте таке, коли люди щиро ненавидять один одного. От прям всією душею і серцем, але як то кажуть...від ненависті до кохання один крок:) Ну....насправді ні...від ненависті до кохання зачасту довгий і складний шлях.   І не завжди він подобається обом сторонам...хоча про що це я..він їм взагалі не подобається, якщо вони справді ненавидять один одного. А от від ненависті до визнання кохання дійсно можете бути один крок...один дотик...один поцілунок...один погляд. Але ненависть і кохання почуття майже рівнозначні по силі, адже обидва ці стани здатні давати людині надзвичайну сильну мотивацію, витривалість, бажанні йти до своєї цілі попри все і взагалі тягнуть за собою ще дуже великий спектр емоцій. Але все ж..я вважаю, що кохання таки сильніше від ненависті і здатне перемогти ♥️

Я маю в нотатках книгу з таким тропом...ну як кусочок книги...дуже колись хочу таки написати щось таке) 

До речі..коли я говорю про цей троп...я маю на увазі не лише класику..ну там ненависть між хлопцем та дівчиною, а ось взагалі між людьми. Між ворогами, рідними і таке інше. Відтак у мене й книга з таким тропом..вірніше цикл книг. Ну хто читав, то знає, що говорю за цикл книг "Випробування життям" 

А зокрема про Степана та Артура та їх перехід від ворогів до друзів...і навіть братів.

Я вже в якомусь блозі писала послідовність 

"Бачити кінчиками твоїх пальців" від незнайомців до ворогів. 

"Бути людиною" від ворогів до друзів

"Бути другом" від друзів до братів.

Хоча у книзі "Бути другом" є різні етапи. Зокрема від дружби до ненавивсті, затим від ненависті знову до дружби)) якось так)) 

 А ще не знаю чому...мене приваблює тема токсичних стосунків. Звучить дивно - приваблює тема токсичних стосунків)) так і хочеться запитати щооо?)) Ну не щоб приваблює, але чомусь завжди було цікаво, що в голові у жертви..що в голові у тирана. Адже, як не крути, це співзалежні стосунки і не кожнна дівчина буде жервою...і не кожен чоловік буде тираном. Інколи все здається очевидним на перший погляд. І хочеться засудити і жертву і її маніпулятора, бо ж як це вона не розуміє - що їй, треба тікати від нього! Цікаво зрозуміти, то чому вона не тікає? Що її тримає...адже навряд чи жінці подобається, що її принижують...чи не приведу Господи бють. Але вона не йде... взагалі складна тема, і зазвичай вона не закінчується нічим хорошим(. 

Книга на цю тему: "Бачити кінчиками твоїх пальців".

Також тема токсичних стосунків є у книзі Юлії Міхаліної "Морок в її світлі". 

 А взагалі якщо говорити взагалі про жанри, то я дуже люблю трилери. Особливо психологічні трилери..щоправда я їх більше люблю дивитися мабуть, хоча й читаю часто. Інколи поєднання трилер плюс детектив. Я обожнюю той самим момент несподіванки....так скажімо у трилері...Але той момент має бути логічним, а не таке, що автор чи режисер водив тебе всю книгу(фільм) за носа і вкінці вилізло щось..хз до чого того, або тобі свідомо все перекручували і наводили на дуже хибний шлях. Взагалі тут важко визначити ось цю межу і то має сам читач..чи глядач сприймати..певно)) А ще люблю трилери за їх таку напружену емоційну складову...і цю тягучу атмосферу..коли нерви як струни...і відчувається психологічна напруга. 

У мене є в гугл документах книга у жані психолічного трилера. Та на жаль, там є тема, про яку заборонено говорити на цій платформі. Правила є правила...тож воно просто лежить у гугл документах...і таке...ну що ж зробити) Але ось може запропонувати вам прочитати ось цей блог. там оповідання у жанрі психолігного трилера "Гіпотенуза смерті". 

Не знаю чи тут доречно писати про  приклади фільмів...тож упустимо)) 

 Ну і останнім часом подобається писати наукову фантастику. Все звісно почалося з грибів "Адаптація бездушності"...і так привилося. Маю визнати, що писати її для мене значно складніше ніж сучасну прозу, бо доводеться трохи прикладати зусиль..читати, досліджувати та вникати, але це ж теж цікавий процес)) Тому..цей жанр я не планую залишати і обов"язково, як допишу Адаптацію, буде нова книга у цьому жанрі..яку я уже доречі й майже дописала)) але спершу треба дописати книгу про гриби...інакше ніяк)) 

Ну і думаю вистачить балакати)) Дякую, що прочитали цей блог)) Блог перший тут. А які ваші улюблені тропи у книгах? Про що любите читати чи писати? Які сюжети приваблюють? 

телеграм