Трохи філософії у жахах

Я не дуже люблю експериментувати, якщо чесно. Хоча, інколи треба. Бо як ще себе пізнати, свої межі та гострі кути?
 

У мене тут три нові історії народилися за останній тиждень, і я можу їх назвати справді експериментальними

Цього разу — не міські легенди (хоча я обожнюю цей піджанр жахастиків), а дещо інше.

Більш містичне, на "подумати" та "відчути".

1 - "Мить рогатого"

Хлопчина, здається, заблукав у осінньому парку. Ходить, шукає вихід, а нема його. Зате — знайшов він дивний предмет.
Лишень би лиха якого не сталося!..
І лиш би не бачити от ту морду чорта, що почала з'являтися то тут, то там.
 

2 - "Болить"

З порожньої квартири по сусідству лізуть мурахи. Петро Олександрович намагається боротися з проблемою та ще поки не здогадується, чим завершиться сьогоднішній вечір.
 

3 - "Чуже сонце"

На світі існує багато теорій змов. Більшість з них — повна маячня, звісно. Однак колишній президент України знає, що є і ті, що відповідають дійсності.
Сьогодні — він в'язень нового світу. Більше не потрібна бунтівна одиниця, яку зламали та майже стерли.
Раптовий візит до кабінету комісара змінить усе.

P.S.: нижче прикріплюю дуже цікавий концепт потвори від ШІ. Це, звісно, не мавка, чи босорка, але дуже ж я полюбляю трішки сюру й гротеску додавати до своїх творів...