"Проси пробачення" завершена й надійшла у продаж!

Вітаю, мої дорогі! ?

Сьогодні особливий день — історія «Проси пробачення» завершена.
Вона вже пройшла модерацію і тепер доступна для читання повністю, тож і ті, хто дочитував поступово, і ті, хто чекали фіналу, аби купити, можуть сміливо вирушати в цю подорож разом із героями.

Це історія Ліди — жінки, яка несподівано стала матір’ю дитини й намагалася захистити її за будь-яку ціну. Це історія зустрічі через роки з чоловіком, котрий колись був найдорожчим, і боротьби двох сердець за право на щастя.
Тут є емоції, що чіпляють до глибини, моменти болю й нерозуміння… але передусім — це про любов, яка здатна пройти крізь випробування й подарувати новий шанс.

Так, це драматична й щира історія. Але водночас вона світла, наповнена ніжністю та романтикою. І, найважливіше — вона має свій хепі-енд ?

Я щиро вдячна кожному, хто був поруч із героями: читав, коментував, підтримував, хвилювався.
Ваші сердечка, відгуки й підписка на авторку — це найбільша підтримка, яка надихає мене творити далі.

— Лія! — кидаюсь за нею.

Біла курточка мелькає серед людей. Не встигаю спіймати, як раптом врізається в чиюсь ногу. Підіймає розтріпану голівку, дивиться вгору. Я теж...

І завмираю. Не бачу нікого, крім нього.

Він дивиться на неї. На мене. Знову на неї… І усе розуміє.

Серце бринить десь у грудях, мов туго натягнута струна. Два роки я жила в страху, що він колись раптом з’явиться і забере її. Він має на це право. Бо я — лише сурогатна матір. Матір, яка мала зникнути після пологів.

А тепер ми стоїмо один перед одним. І я не знаю, що скажу. Чи взагалі зможу щось сказати.

— Лідо… ― його голос теплий, трохи хрипкий, мов кава з корицею — гіркуватий, пряний, що залишає по собі теплий посмак.

Серце зупиняється. Хапаю доньку на руки.

— Перепрошую, ви, здається, помилилися, — кажу рівно.

У тексті є:

#владний герой #зустріч через роки #сильні почуття

Приєднуйтесь, читайте й проживайте разом із Лідою, її донечкою та тим, хто одного дня таки скаже: «Пробач мені».
Шукати книгу можна тут ? «Проси пробачення»

З любов’ю і вдячністю, ваша Ванілька ( ^◕ᴥ◕^)❤️

П.С. Запрошую вас у мій телеграм-канал «Ванілька та її історії» — там чекають візуали героїв, анонси, розіграші й багато цікавого ?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Гушпит
06.09.2025, 12:08:00

Чудова історія!!! ❤️❤️❤️

Інші блоги
Коротко про мою книгу (з гумором)
Падіння Небесних Каменів → небо раптом вирішило скинути на людей каміння → люди бігають → ховаються → тікають → хтось б’ється → хтось кричить → коротше, день явно не задався. Велика Зима → хопа → настала
Винні чесні очі чи щира душа? Книжковий огляд!
Мені випала можливість прочитати книгу "Знову моя" з циклу "Гра без згоди" Стасії Мун. Як завжди з любов'ю та турботою розглядаємо нюанси, які я для себе відзначила і деталі сюжету, які інтригують у цьому Ютуб-відео. Хочу
Коли історія тупцює на місці
Я от подумала: коли автор не до кінця горить історією, то й персонаж постає таким собі тормозом. Я все ніяк не наважусь перейти до конкретики, бо сама ще не до кінця розумію логіку «Квартири поверхом ліворуч». Тому
Вітаю зі святом, кісяри! ^..^ ♐♌
... усіх причетних і усіх, хто підтримує. ━━━━━━༻❁༺━━━━━━ Я пам'ятаю ще часи, коли це свято ще не називалось "День захисників та захисниць" і відзначалось 14 жовтня. Оті всі марші з фаєрами в Києві, портрети
Talis est Obsessio: прощання і знайомства ✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Знайти Джима десь, не біля плити було майже неможливо. Ця душа готувала повсякчас, певно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше