"Проси пробачення" завершена й надійшла у продаж!

Вітаю, мої дорогі! ?

Сьогодні особливий день — історія «Проси пробачення» завершена.
Вона вже пройшла модерацію і тепер доступна для читання повністю, тож і ті, хто дочитував поступово, і ті, хто чекали фіналу, аби купити, можуть сміливо вирушати в цю подорож разом із героями.

Це історія Ліди — жінки, яка несподівано стала матір’ю дитини й намагалася захистити її за будь-яку ціну. Це історія зустрічі через роки з чоловіком, котрий колись був найдорожчим, і боротьби двох сердець за право на щастя.
Тут є емоції, що чіпляють до глибини, моменти болю й нерозуміння… але передусім — це про любов, яка здатна пройти крізь випробування й подарувати новий шанс.

Так, це драматична й щира історія. Але водночас вона світла, наповнена ніжністю та романтикою. І, найважливіше — вона має свій хепі-енд ?

Я щиро вдячна кожному, хто був поруч із героями: читав, коментував, підтримував, хвилювався.
Ваші сердечка, відгуки й підписка на авторку — це найбільша підтримка, яка надихає мене творити далі.

— Лія! — кидаюсь за нею.

Біла курточка мелькає серед людей. Не встигаю спіймати, як раптом врізається в чиюсь ногу. Підіймає розтріпану голівку, дивиться вгору. Я теж...

І завмираю. Не бачу нікого, крім нього.

Він дивиться на неї. На мене. Знову на неї… І усе розуміє.

Серце бринить десь у грудях, мов туго натягнута струна. Два роки я жила в страху, що він колись раптом з’явиться і забере її. Він має на це право. Бо я — лише сурогатна матір. Матір, яка мала зникнути після пологів.

А тепер ми стоїмо один перед одним. І я не знаю, що скажу. Чи взагалі зможу щось сказати.

— Лідо… ― його голос теплий, трохи хрипкий, мов кава з корицею — гіркуватий, пряний, що залишає по собі теплий посмак.

Серце зупиняється. Хапаю доньку на руки.

— Перепрошую, ви, здається, помилилися, — кажу рівно.

У тексті є:

#владний герой #зустріч через роки #сильні почуття

Приєднуйтесь, читайте й проживайте разом із Лідою, її донечкою та тим, хто одного дня таки скаже: «Пробач мені».
Шукати книгу можна тут ? «Проси пробачення»

З любов’ю і вдячністю, ваша Ванілька ( ^◕ᴥ◕^)❤️

П.С. Запрошую вас у мій телеграм-канал «Ванілька та її історії» — там чекають візуали героїв, анонси, розіграші й багато цікавого ?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Гушпит
06.09.2025, 12:08:00

Чудова історія!!! ❤️❤️❤️

Інші блоги
❤️ візуали до відьмочки❤️
Сама трішки скучила за картинками , тож і вам треба показати, Книжечка тут З теплом ❤️
Я починаюча письменниця...
Я люблю писати і в моїй голові часто зароджується купа ідей для книжок, частіше за все ці ідеї ніколи не потрапляють на папір. Це не перший раз я пробую написати книгу, ні, до цього було багато стартів які не дійшли свого
Без марафонів і подвигів
Любі мої, я нікуди не зникав — просто мовчки відійшов у тінь. Настільки виснажився, що не мав сил навіть повідомити про паузу. Організм чемно сказав: «Стоп». І я вперше за довгий час його послухав. Три тижні відпочинку
До кінця знижки лишилося менше години...
Люблю цю запальну парочку ♥️ Опиняємося у величезній залі, декорованій квітами й золотом. Нік увесь час тримає мене в обіймах, а я, здається, вже починаю до цього звикати. — Не соромся, — тихо мовить, коли
Смарагдова пташка
Вітаю вас, мої читачі. Чи ще пам’ятаєте незавершену історію Аміри-Сеймарін і ту кляту арку, що досі не дає спокою ні героям, ні читачам, ні мені? Можу нарешті повідомити: робота над заключною частиною «Смарагдової
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше