Поворотний момент

В житті Кетти поворотний момент. Що вона обере? Чим для неї закінчиться це знайомство?

Читайте "Академія Мірравель. Крізь сумніви" 

Я так сильно занурилася в своє горе, притиснувши коліна до грудей і сховавши в них обличчя, що не почула, як до мене підійшли. Коли мого плеча торкнулися, а над вухом почувся голос, я від несподіванки здригнулася і ледь не впустила пляшку з лікером.

— У вас щось трапилось, дівчино? — переді мною стояв хлопець десь років 25, з непримітною зовнішністю, але з приємним, тихим голосом і добрими очима. Чи то мені просто хотілося, щоб вони були добрими?

— Так, — схлипнувши, відповіла я. — В мене вкрали гроші з документами і мені немає де ночувати. І я дуже хочу їсти.

Мені було так погано, що я не бачила сенсу брехати. Може, він мені допоможе? Хоча б якийсь бутерброд винесе? І води попити. Я була б вдячна навіть за таку дрібницю.

— Як тебе звати? — хлопець раптом перейшов на «ти».

Але не це мене здивувало, а його питання. Нащо йому моє ім’я? Я ж не знайомств тут чекаю, а сиджу від безвиході. Проте проігнорувати питання здавалося неввічливим. Можливо, цей хлопець — моя єдина надія отримати хоча б трошки їжі.

— Кетта, — відповіла я.

— Як? — перепитав він. Чи то ім’я було для нього незвичним, чи то не розчув через сильний дощ. — Катя?

Я кивнула. Хай буде Катя. Мабуть, такого імені як Кетта в них немає. Та й зараз мені взагалі було байдуже, як мене називали.

— А я Павло, — представився він таким самим дивним для мене ім’ям, як для нього, мабуть, Кетта. — Ходімо до мене? Я тебе нагодую, зігрієшся і разом подумаємо, що тобі робити.

Я вагалася. Пропозиція була спокусливою, але я прекрасно розуміла, що за нею приховувалося. Втім, особливого вибору в мене не було: або спати на лавці під дощем, або у ліжку цього Павла. І хоч він не скидався на якогось збоченця чи маніяка, але ж Дем… Я не могла так з ним вчинити. Чи могла?.. Я вже на Землі три дні, а Дем досі мене не знайшов. Може, і не буде шукати? Боги, що ж мені робити?..

Чи погодиться Кетта на пропозицію Павла? І чи варто взагалі їй погоджуватися? 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ніколи не думала?
Ну раз вже так сталося, то хвалюся) Книга "Заповіт Везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4923086&p=1 32 місце в "Фантастика" та 16 місце в "Бойова фантастика" А це перша сторінка, перепрошую) "Протистояння
ДвІ Прем’Єри В Один День!
Любі мої, у мене для вас одразу кілька важливих новин. І почну я з тієї, яка завершує одну історію, щоб уже за мить ми разом відкрили двері в дві нові. 20 листопада вийде останній розділ роману «(Не) зійтися знов». Тож
А яку книгу ви хотіли б першою побачити на папері?
Привітики, мої мандрівнички! ❤️ Сьогодні хочу порадитися з вами щодо однієї своєї маленької, але дуже бажаної мрії. Останнім часом я все частіше замислююся над тим, щоб спробувати надрукувати власні книги. Не просто залишити
авторське - що лишилось за кадром
Завтра вийде 98й розділ книги Щоденник служниці А сьогодні невеликий віршований спойлер: Я вірив. Любив. Він мені був як сонце... Та сонце зробилося лютим пекельним вогнем. Він знову говорить про велич, і славу, і гордість
☘️3 000 прочитань☘️
«Срібний полин: Тіні Мейфера » перетнув позначку у 3 000 прочитань. Дякую за ваші сердечка, додавання книги в бібліотеки і коментарі. Також я дуже рада знову поспілкуватися в блозі після довгої перерви. На сторінці
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше