Розділ п'ятий в картинках | Візуалізація

Привітики!

 

Через пів року нарешті повертаюся з візуалізаціями до книги "Пори року. Зникнення Зими", а саме до 5-го розділу "Сталкерство". Складновато йшла співпраця із ШІ. Він мене геть не розумів, не всіма ілюстраціями я задоволена, але вже як є. До того ж і сам розділ містить в собі дуже багато деталей, які хотілося б візуалізувати, важливих гачків для подальшого сюжету.

 

Під час редагування Розділ 5. Сталкерство, як і попередні розділи, теж добряче схуд: було 7 452 слів (45 419 символів), стало 3 953 слів (26 030 символів). Вирізалися описи та деякі сцени, які не несли сенсу, дещо переписалося, але основна лінія подій збереглася. Розділ доволі динамічний та живенький, що буде видно по ілюстраціях.

 

Візуалізація п'ятого розділу

 

 

Негода нагадала Діані останнє жахіття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...зі щілинки дверей поволі сочилася кров разом із гучним шепотом та плачем-крещендо

 

 

 

✨✨✨

 

 

— Без кави ти злюка, хоча й з нею далеко не янгол, — «привітався» Майк, передаючи Діані стаканчик, а сам же всівся на стілець поруч.

 

 

 

— Ти дуже важлива персона в нашому світі. Твої світлини будуть оформлені в золоті рамочки й прикрашатимуть ледве не кожні будинки.

Діанині брови стрімко підскочили вгору.

— Ти з дуба рухнув? Годі говорити таємницями! 

 

 

 

 

— Слухай, — випрямилася Діана, — якщо ти налаштований на щирість, то, може, повідаєш нарешті, звідки ти знаєш мене і все таке, а?

 

 

 

— Та мені начхати на вашу школу! Якщо це дійде до дядька…

— А-а, Любомира? — втрутився Руслан. — Ім’я цілком відповідає його характеру, чи не так?

— А ти, я бачу, шибко усвідомлений! — Майк підвівся, спопеляючи Руслана очима.

 

 

 

— І так, я теж кинув оком на ту «охорону», — вів далі Руслан. — То не твого дядька приставочка, це точняк. Але чи це Темний Лорд? Гм, сумнівно. Він би не церемонився, правда? З вашими родинами ж не був таким ввічливим.

 

 

 

 

На відміну від інших вчителів, він відрекомендувався просто як Алекс. До того ж вбирався неформально: у джинси та светр.

 

 

— Це мій брат, будь він проклятий! — Майк все-таки продірявив аркуш.

В принципі, якщо придивитися, спільні риси між ними можна знайти...

— І ти його ненавидиш?

— Ніхто нікого не ненавидить, балда. Просто це наша перша зустріч за десять років. Ні привіт, ні листа весь цей час. Я вже думав, він подох десь, а ні — живий-здоровий. І що йому треба в цій школі?

 

 

@ Куди прямуєш?

 

 

@ Не твоє діло!

 

@ Не нароби дурниць.

 

 

✨✨✨

 

 

І дійсно, вид у Вікторії був ще той: волосся розпатлане, карі очі вогкі, піжама побгана. Це не схоже на завжди бездоганно вбрану подругу.

 

 

 

 

Діана неабияк здивувалася, виявивши кімнату Дениса відчиненою настіж, позаяк той всякчас наглухо її замикав. Перше, що їй впало у вічі — величезний стіл з безліччю колбочок, скляночок та хімічними інструментами.

— Він що, лабораторію сюди переніс? — сторопіла Діана.

 

 

 

— Перебираючи речі, — збуджено продовжила Вікторія, — я натрапила на дивне фото.

 

 

— Це Майк тобі писав? Вас прямо пронизують іскри прихованої симпатії.

— Ві, смерті хочеш? Це іскри взаємної ненависті!

 

 

 

 

— Вони йшли за тобою від самої школи, — осудливо вигнув брови він, мовляв, чого така неуважна.

 

 

— Наберись терпіння. Спершу домашнє завдання, — помахав телефоном Майк.

— Серйозно? — не повірила та. — Тобі ж на уроки начхати! Чи ти так свого дядька боїшся?

 

 

 

— Повеселились, і досить. А тепер час за деким простежити.

— В тебе хобі таке? — спантеличилася Діана.

 

 

 

— Попався! — лукаво посміхнувся Майк.

 

 

— Ти слідкуєш за Деном? — прошипіла Діана, миттю впізнавши друга.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— Дорогенька, збагни: ері Пір року підходить кінець. Або ти сідаєш у Ноїв ковчег зараз, або на тебе чекає погибель. Все просто.

— Неможливо зруйнувати устрій, що існував тисячоліттями!

 

 

 

 

 

 

— Легке потрясіння тобі не завадить. — І Денис, підстрибнувши, замахнувся клинком. Незнайомка без вагань відбила удар.

 

 

 

 

Майк стрілою вискочив на майданчик...

 

 

 

 

 

— Що тут сталося? — На майданчик вийшов Алекс.

 

 

 

— Дивись, які ініціали…

 

 

 

— Хтось мені пояснить, що відбувається?!

 

 

 

Буктрейлер до "Пір року. Зникнення Зими"

 

 

 

Перший розділ в картинках туть

Другий розділ в картинках туть

Третій розділ в картинках туть

Четвертий розділ в картинках туть

 

P.s. Більше ниття та цікавого контенту

туть, в письменницькому тг-каналі,

а ілюстрацій 

туть, в інсті

 

 

Будемо створювати й далі казку в реальному світі

✨✨✨