Нарцисизм — пастка, в яку найчастіше потрапляє сама людина.
Здається, що світ крутиться навколо нього, що він — винятковий, особливий, гідний постійної уваги. Але ця "сцена" має один жорсткий закон: вона існує тільки тоді, коли є глядачі. Без чужих очей нарцис наче зникає.
Парадокс: за маскою впевненості — крихкість.
Нарцис прагне контролювати емоції інших, бо власні для нього нестерпні. І водночас боїться справжньої близькості — адже вона здатна зірвати завісу і показати його слабкість.
Чи є вихід?
Можливо. Але тільки якщо почати бачити в інших — не дзеркала, а людей. Бо нарцисизм — це зовсім не любов до себе. Це втеча.
? А ви як думаєте: нарцис народжується чи стає таким?
? І чи може він вирватися з цієї пастки без чужої допомоги?
Чи я втрачаю професіоналізм? Чи він просто надто розумний і непіддатливий? Два тижні – коту під хвіст. Це стало викликом моєму его та сумнівом у власній професійній придатності. Таке зі мною вперше. Я так і не зміг докопатися до причини його проблеми. Здавалося, ще трохи – і він здасться. Ще крок, і скаже правду. Зізнається, навіщо тут і чому обрав саме мене для своїх маніпуляцій чи експериментів. Ще одне питання – і його пильність зникне.
Але ні. Я роблю маленький крок уперед, а він – у відповідь зачиняється, як мушля, відчуваючи небезпеку. Далі все втрачає сенс – він уже насторожений. Доводиться завершувати сеанс і прощатися до завтра. І так по колу: два тижні ходьби по мінному полю, але жодної відповіді на ключове питання.
Жанна надала мені максимум з того, що змогла дістати з конфіденційних джерел. Дорн сам дещо розповів, але очевидно – лише те, що вважав за потрібне. Нічого особливого: єдиний син заможної, статусної родини. Мати, яка його ідеалізує, і владний, надто зайнятий батько. Дитячий комплекс – бути незламним, кращим, впливовішим.
З одного боку – нарцис, тиран, бабій, маніпулятор. З іншого – нарцис, що потребує визнання та захоплення.
Зовнішній фасад – самовпевнений, чарівний, сексуальний, контролюючий, іноді жорсткий. Тут він – «я король, я керую, я вибираю». Внутрішнє ядро – дуже вразливе до відсутності уваги й захоплення. Боїться незначущості більше, ніж будь-чого. Тут він – «поміть мене, захопися мною, підтвердь, що я важливий».
Нарцисичний розлад особистості - це, швидше, хвороба, яка, за словами психіатрів, не виліковується. Частково можна допомогти. Але нарциси ламають тих. хто поряд, вони можуть становити небезпеку. Найкраще, що радять психологи, це розірвання будь-яких контактів. Нарцисизм формується в дітей під впливом оточення.
Ніка Цвітан, Дякую за коментар.❤️❤️❤️ Вірно. Нарцисичний розлад особистості — це психіатричний діагноз, який практично не піддається лікуванню: людина жорстко руйнує тих, хто поруч. Нарцисичні риси — це особливості характеру: вони можуть проявлятися вибірково, у певних ситуаціях (самопіар, гра за увагу). Різниця в масштабі: розлад = небезпека й дистанція, риси = можливість контакту, але з чіткими межами.❤️❤️❤️
Jane Doe, Нарциси й егоїсти не вважають свій егоїзм проблемою. Вони переконані, що саме вони мають рацію, а всі інші — ні. Тож вони не хвилюються, а радше дратуються, коли хтось говорить їм правду. Нічого дивного :)❤️❤️❤️
Флешмоб "Мій портал" від Зодча Тіней Жити на стику реальності та вимислу — це коли ти фізично тут, а думками постійно десь між зорями, боями й рішеннями, які не мають права на помилку. Ззовні все просто:
Хотів просто долучитися до флешмобу Зодчої Тіней, про те, як автори живуть на два світи... А вийшла ціла історія... Коли зовні панує жах - зроби жах всередині сильнішим. Коли шукаєш зцілення - згадай, що
Як я і обіцяла, сьогодні вийшли завершальний розділ книги "Зваблива для кілера" і перший розділ моєї новинки "Катастрофа для боса мафії". ❤️ Ця історія, буде наповнена гумором, цікавими ситуаціями, і
Вітання, любі Поки ми з вами занурюємося в перипетії міжусобної війни між Таргарієнами, я вирішила додати трохи візуальної сили нашому «Танцю». Я підготувала буктрейлер, який допоможе вам краще відчути атмосферу
Щось пішло не так… Ще зовсім недавно — у полоні демониці. А тепер — вдома. Що ж там насправді відбувається?.. Те саме ліжко з білими ковдрами. Той самий стіл, за яким він годинами сидів на самоті, вирізаючи візерунки
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРадше втеча. Але ж вони цього не розуміють, тому це глухий кут)
Болеслав Боні, Зазвичай це справді глухий кут.❤️❤️❤️
Нарцисичний розлад особистості - це, швидше, хвороба, яка, за словами психіатрів, не виліковується. Частково можна допомогти. Але нарциси ламають тих. хто поряд, вони можуть становити небезпеку. Найкраще, що радять психологи, це розірвання будь-яких контактів. Нарцисизм формується в дітей під впливом оточення.
Ніка Цвітан, Дякую за коментар.❤️❤️❤️ Вірно. Нарцисичний розлад особистості — це психіатричний діагноз, який практично не піддається лікуванню: людина жорстко руйнує тих, хто поруч. Нарцисичні риси — це особливості характеру: вони можуть проявлятися вибірково, у певних ситуаціях (самопіар, гра за увагу). Різниця в масштабі: розлад = небезпека й дистанція, риси = можливість контакту, але з чіткими межами.❤️❤️❤️
Не знаю. Не бачила жодного нарциса та егоїста який переживає з приводу того що він нарцис ))) мій чоловік каже що я егоїстка )) його проблеми )))
Jane Doe, Нарциси й егоїсти не вважають свій егоїзм проблемою. Вони переконані, що саме вони мають рацію, а всі інші — ні. Тож вони не хвилюються, а радше дратуються, коли хтось говорить їм правду. Нічого дивного :)❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати