Понеділок починається з цитоплазми.

Зустрічайте мою нову крейзі історію.?
Це іронічна, глюкава і до болю актуальна штука для тих, хто відчуває: ми всі вже частина якоїсь Мережі, і сміється зараз не вона з нас, а ми з себе в ній. Смішно, дивно й підозріло правдоподібно — так, що після прочитання ви вже не будете впевнені, чи ви людина, чи просто вузол у чиїйсь історії. Читаєш — і не впевнений, ти в офісі, в комп’ютері чи в чужому сні. А фінал — такий, що хочеться перезавантажити власну голову.

Ваша Аурелія Ві.?‍♂️