А була у мене відпустка насичена враженнями і подіями. Відвідала я родичів у Одесі. Побувала у тих місцях які знаю і люблю з дитинства. 

Прогулялася Дерибасівською, побачила театр, де співала колись моя тітка, зайшла до Дюка, хоча і знала, що від початку війни він ретельно укритий.

Спуститися сходами до порту, а потім, захекавшись, лізти назад - це ж святе, без цього жоден візит до Одеси не обходиться.  

Для сліз і нової хвилі ненависті до московитів мені вистачило вигляду понівечених одеських багатоповерхівок і зруйнованого фруктового павільйону на Привозі. На Привоз, до речі,  я потрапила на ранок після прильоту, просидівши перед тим половину ночі у підвалі. 

Ще одне враження: зараз, під час війни, в Одесі або дуже гучно (коли відбивають ворожу атаку) або дуже тихо. Навіть на Привозі гамір наче стишився,  хоча покупці є і продавці не втратили свого незабутнього одеського шарму. А ще у місті дуже чисто. Набагато чистіше ніж було у роки мого дитинства. 

Звичайно ж, жодна відпустка не обходиться без подарунків та сувенірів. У воєнний час і сувеніри відповідні. Ось що я привезла цього разу. 

Цей шеврон подарували мені наші військові. 

А хустину - волонтери.

Читайте, друзі, книгу РОЗКЛАДИ ДРАКОНЯЧОГО КОХАННЯ. 

Всі гроші, одержані за неї, йдуть на донати для хлопців, що воюють на Півдні. 

Роман РОЗКЛАДИ ДРАКОНЯЧОГО КОХАННЯ читати ТУТ.

Якщо не хочете купувати кота в мішку, можете спочатку ознайомитися з рецензією, яку написала Валерія Серпень:

Рецензію на роман РОЗКЛАДИ ДРАКОНЯЧОГО КОХАННЯ   читати ТУТ.

*****

Ну а тепер про плани на майбутнє. 

Олеся Глазунова, нещодавно нагадала мені про новий драконячий роман, який я обіцяла читачам ще минулого року. Дякую, що так терпляче чекали. 

Представляю вашій увазі наступну книгу з циклу про драконяче кохання: 

ВИПАДОК З ЖИТТЯ ДРАКОНІВ

Публікація почнеться першого вересня, хоча, звичайно, ще до того я ознайомлю вас з  анотацією і представлю головних героїв. 

До зустрічі в наступному блозі.