Фрагмент завтрашнього розділу!

Хочеться підсолодити очікування нового розділу моєї новинки "Друг батька. Заборонена пристрасть". Тому, пропоную поглянути на невеличкий фрагмент.

 

Я пробиралася між столиками, вдивляючись у натовп. Лєрка вже танцювала, кидаючи погляди у бік якогось красунчика біля бару. Я посміхнулася, зрозумівши її натяки, але першою знайомитися не поспішала, лише оглядала територію, немов перед полюванням.

 

І тоді я побачила його…

 

Незнайомець сидів у VIP-зоні. Його сорочка була зверху розстебнута і відкривала вид на засмаглу шию, темне волосся на голові було трохи скуйовджене, а вираз обличчя втомлений, але зухвалий. Його профіль різкий, лінії обличчя точені, а посмішка… Холодна і надто самовпевнена.

 

 

На моє здивування, біля нього нікого не було, ні партнерів, ні дівчинки, яка б могла скрасити його вечір. Він просто дивився кудись повз, наче цей клуб лише нудна перерва між чимось важливішим. На декілька секунд наші погляди зустрілися, а потім чоловік різко встав і попрямував у бік бару.

 

— Він не з твого кола, Мілано, — прошепотів внутрішній голос. — Він небезпечний. І надто дорослий.

 

Тим більше цікаво!

 

Я ненавмисно зупинилася, щоб розглянути незнайомця ще краще, але саме у цей момент офіціант штовхнув мене плечем. Келих із коктейлем вивернувся з моїх пальців і вміст вилився прямо на сорочку чоловіка.

 

— Молодець, тигрице. Саме те, щоб завʼязати розмову! — бурмоче мій внутрішній голос.

 

Я завмерла. Краплі коктейлю розлилися по чоловічих грудях, а темна рідина швидко вбиралася у тканину. Незнайомець повільно опустив погляд, подивився на пляму, а потім підняв очі на мене.

 

Здається, весь світ зупинився.

 

Його очі темні, глибокі й холодні. З таким поглядом судді вирішують, чи вартуєш ти другого шансу, мабуть, так зараз вирішувалася і моя доля… 

 

Я також не поспішала відводити погляду і помітила, що цей чоловік надто дорослий. Він не схожий на тих хлопців з котрими зустрічвлися мої однолітки, але було у ньому щось таке… що змушувало мене одночасно насторожуватись і нестерпно тягнутися ближче.

 

Чорт!

 

Та він мені у батька годиться! Але ж, Боже, який він красивий… Увесь такий зібраний, небезпечний, неймовірно сексуальний… З нього буквально випромінювалась якась домінантна сила, ніби він міг зробити з тобою все, що забажає і ти навіть не намагатимешся опиратись.

 

А я? Я поводилась, як справжня дурепа. Від цього чоловіка пахло сексом і небезпекою, а я запропонувала компенсувати його зіпсовану сорочку. Цікаво тільки чим? Гроші його навряд чи цікавлять. 

 

Запрошую всіх бажаючих до мого телеграм-каналу

https://t.me/julia_mailer

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тая Бровська
07.08.2025, 22:17:57

❤️❤️❤️❤️

Джулія Мейлер
07.08.2025, 22:20:21

Тая Бровська, Дякую за підтримку ☺️❤️

avatar
Лана Рей
07.08.2025, 22:01:28

❤️❤️❤️❤️

Джулія Мейлер
07.08.2025, 22:05:56

Лана Рей, Дякую за підтримку ❤️

avatar
Ромул Шерідан
07.08.2025, 21:53:54

❤️❤️❤️

Джулія Мейлер
07.08.2025, 22:05:48

Romul Sheridan, Дякую за вашу підтримку ❤️

Інші блоги
Завершую кар'єру письменниці
Всім привіт, мої любі читачі! Хочу повідомити вам не дуже приємну новину. До кінця місяця я видаляю всі свої роботи і покидаю платформу. Тому, хто запланував собі прочитати мої книги – у вас є ще тиждень, поспішіть. Коротко
І... Експозиція майже закінчилась ♥️
Так-так, оці 50 сторінок - це було знайомство/нагадування про персонажів - сподіваюсь, нудно вам не було ♥️ (хоча по чудових коментарях, якими ви тішете мене кожен день, я бачу, що таки ніт)! У нас по плану ще одна більш-менш
Подяка і важливе оголошення!
Вітаю усіх, хто слідкує за моєю сторінкою, а особливо за моїм новим романом Дар, який, до речі, на цьому тижні встиг опинитися у топ-10 жанру Історичний роман! Я неймовірно рада цьому і висловлюю щиру подяку кожному, адже
Історія Сейді та Джес офіційно закінчена
Ось і все, історія Сейді та Джес офіційно закінчена. Мені дуже приємно, що вчора у віджеті Набирають популярність була перша частина цього вестерну «Іскри диких прерій», а сьогодні друга — «Попіл спалених
Березень. Місяць,коли страх став реальністю
Якщо лютий приніс шок і нерозуміння, то березень приніс дещо страшніше — усвідомлення. Саме в березні ми зрозуміли, що це не на кілька днів. Що війна не закінчиться завтра. Що звичне життя залишилося десь дуже далеко. Село
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше