Розчарування, редагування, очікування та…

Передчасні осінні дощі і з ними непереборні ознаки депресії. Це все про мене сьогодні. Я чекаю на свої надруковані нарешті книжки, які застрягли десь між Київом та Гамбургом через мою довірливість чи дурість й безсовісність деяких перевізників. Я дорікаю сама собі, що не поїхала за накладом особисто. Кляну прагнення як завжди, зекономити. Часом жалкую, що завела все це з самвидавом, та ще й на віддаленні, будучи за кордоном.
 

І все ж вірю, що все обійдеться і книжки нарешті доїдуть, знаю, що все минеться, як цей передчасний холодний дощ за вікном вже пʼятий день поспіль. Чекаю. А поки чекаю, відредагувала "Тисячу та одну ніч" і додали нові відредаговані розділи у "Полумʼя та лід". Хотіла додати ще візуалізацію, та не вистачає терпіння, я на нервах.
І додала просто посилання, кому цікаво, може познайомитися з моєю творчістю ближче. Щиро буду рада кожному))))

Це посилання на аудіокнигу "Давай будем мовчати" - абсолютно безкоштовно, та авторка каналу любить смачну каву)))) Можете залюбки стати спонсором і пригостити))) Але не мусите.

А це посилання на мій інстаграм, де дуже багато про мої книги і трохи про мої подорожі, думки і настрій.  Фото няшних котиків та корисних сніданків, а також келихів з аперолем немає. Здається)))

З любовʼю, Єва ❤️❤️❤️

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Dana N
05.08.2025, 22:55:25

Співчуваю! Хай усе налагодиться!

Ева Роман
05.08.2025, 23:33:01

Dana N, Дякую!

avatar
Дієз Алго
05.08.2025, 23:03:41

У вас чудові книжки! І все буде супер))попри дощ

Ева Роман
05.08.2025, 23:32:29

Дієз Алго, Дякую!

Інші блоги
Зима...
Давно уже не памятаю такої зими. Із сильним снігом і морозами. В нас в ночі було мінус 16. В місті у квартирі це ще те задоволення))((. Але найбільше хочеться, щоб уже перестали бомбити. Родичі із Дніпра, там взагалі ....жах((((
завершила конкурсне оповідання
Ніч у поїзді: зустріти письменницю На жаль, через стислі терміни мені не зовсім вдалося розкрити тему, але що ж, може й таке воно буде теплим промінчиком світла для моїх найпрекрасніших читачів ♥ В останньому абзаці
Хм..:)
— Ти вродлива, — мовив він, повільно розглядаючи її з ніг до голови. — Підійди ближче. М’який голос лагідно запрошував. Дівчина не одразу наважилася, але згодом повільно й невпевнено пройшла вперед і сіла поруч.
Які сюжети ви ненавидите?
Особисто я не люблю коли дуже велика різниця між героями (15 і більше років). Для мене це якийсь жестяк якщо чесно :( АЛЕ! Я в жодному разі не засуджую нікого! Це тільки моя думка, яка може бути геть не схожа на Вашу ♡ Також
Найкраща сцена, що я писала, якщо чесно ❤
— Дякую за турботу, але зі мною все гаразд. Піратка скосила очі на моє плече. — Я бачу. — Невеликий привіт від Примарного Пса, — я вдивлявся в глибину зелених очей, раптово усвідомивши, що обличчя незнайомки
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше