Додано
04.08.25 16:48:46
Візуал страху...
Трішки страху з "Заборонений союз"
...Темна хмара на горизонті спершу здавалася просто грозою, яка швидко перетворилася на справжній кошмар. Це був Лов Тіней — хвиля стародавнього жаху, що рухалася зі швидкістю урагану — десятки істот, що були втіленням первісного хаосу, голоду та руйнування. Їхні крики розривали повітря, змушуючи землю тремтіти, а дерева згинатися від жаху. Повітря тремтіло від їхніх пронизливих криків, а земля завмирала в передчутті катастрофи. Навіть птахи завмерли у повітрі, ніби природа сама стримувала подих, очікуючи неминучого. Здавалося, ніби сама планета, кожна її жила, затамувала подих, чекаючи — чи на порятунок, чи на кінець. Сонце ховалося за темрявою, не зважуючись втрутитись.
Селена дивилася на наближення цієї жахливої армії і відчувала, як страх холодним павуком повзе по хребту. Вона завмерла на мить, відчуваючи, як її серце стукає в грудях настільки гучно, що здавалося — воно зараз вибухне. У голові роїлися думки: це кінець? чи вистачить нам сили? Але поруч з нею стояв Даміан, його рука міцно тримала її долоню, а їхня об'єднана магія пульсувала навколо них захисним щитом. Вона змішувалась, пульсувала, мов жива істота, створюючи навколо них купол із світла. І цієї ж миті у серці Селени з’явилася не тільки надія, а й ясність: Вони мають перемогти.
Перший демон ступив на галявину, і всі присутні ахнули від жаху. Він був не просто страшним — він був витвором кошмару. Це була істота заввишки з двоповерховий будинок, складена з живих тіней та палаючих кісток, шкіра чорніла, наче поглинала світло, а очі палахкотіли червоним вогнем.

Жанет Девлін
211
відслідковують
Інші блоги
Чи можна пробачити себе за те, що неможливо змінити? ✨ Друзі, хочу поділитися з вами чимось дуже особистим. Я працюю над новою історією, яка виросла з одного запитання: «Що, якби ваша пам'ять була не прокляттям, а єдиним
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Отут експромтом нахлинуло на мене натхнення, і я накинув віршик на тему мого твору «Малефич». Подумав-подумав та й вирішив підібрати під нього музичку. А позаяк події книги відбуваються
Друзі, привіт! ⚡️ Кожного разу, коли я заходжу в коментарі чи приватні повідомлення, я розумію одне: у мене збираються найтемніші, найяскравіші та найнестандартніші люди! Дякую за вашу енергетику, за ваші щирі слова та
Привіт, мої любі Спокусники! Мега спекотний розділ вже на сайті. “Шериф для дикої” 18+ — Від шерифа нічого не приховаєш. Дерек хитає головою. — Ні, від чоловіка, який закоханий, нічого не
Між тінню та мовчанням Читати тут Перед ним лежала людина. Але... обличчя в неї не було. Це не виглядало так, ніби його понівечили дикі звірі чи знівечили зброєю. Не було ані краплі крові. Не було зламаних хрящів чи вибитих
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкий він гарний))
Який пекельний демон, так і чую, як він потріскує кістками)
Уххх, який лютий.
❤️❤️❤️❤️
ваууу, дуже крутий візуал)))
DEKLIN, Дякую))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати