Отут експромтом нахлинуло на мене натхнення, і я накинув віршик на тему мого твору «Малефич». Подумав-подумав та й вирішив підібрати під нього музичку. А позаяк події книги відбуваються в напівзакинутому провінційному містечку, де ще витає дух дев'яностих, перегару та всіляких «чортів», то згенерував я її в стилі вуличного пацанського репу. Тож любителі Винника, Монатіка чи Олі Полякової тут точно не знайдуть нічого для себе. ❌
А ще вийшло так, що коли створював музони, то отримав аж дві композиції, які мені однаково сподобалися. Яку з них взяти як основну — я, чесно кажучи, навіть і не знаю. Може, ви підкажете в коментарях?
А щоб вам було не просто нудно слухати, я згенерував коротеньку екскурсію містом, яку проведуть для вас головний герой Данило та киця Ларка! Тож ласкаво просимо до Малефича!
Дикий Степ, Отож, мабуть, треба було зразу з Гуглом і спілкуватися. Бо мені тепер здається, що ви й питання це поставили суто для того, аби похейтити, а не справді поцікавитися моєю мотивацією.
Щодо класиків... Знаєте, на питання «котра година?» вам і президент, і сантехнік дадуть абсолютно однакову відповідь. То до чого тут те, до кого я себе прирівнюю? На питання «навіщо вам потрібно, щоб вас читали?» варіантів відповідей у природі існує не так уже й багато. Його ставили споконвіку, тому на нього давно можна відповідати сталими істинами.
Ну і щодо платформи. Я чудово знаю, що тут переважають СЛР та еротика. Якби я гнався суто за швидкою масовою розкруткою й високими рейтингами — давно б уже писав в іншому жанрі. Проте я пишу те, що мені до душі, і попри все маю своїх читачів, які мене чують. Мені цього наразі цілком вистачає. На цьому дискусію пропоную закрити. Успіхів!
В першому я не знайшов на слух невірно розставлених наголосів, навпаки у другому вони таки є :). Але попередні треки більш атмосферні, адже вайб не переграєш подачею.
Вибачте за прямоту, але подача це не є вайб, коли читаєш, а для мене важливіше семе те, що в історії, і те, що відчуваєш, коли її читаєш. Тож попередній вай гельшефт, який ви презентували у СВОЄМУ одеському стилі мене звабив, наче пані, що хотіла піти в інститут у свох 16, а зайшла до Данила (не питайте чому, це вже інша історія), ручки самі потягнулись до того, щоб цьому придати належний наряд (адже гола пані, це сором)... то цей варіант "мимо Привозу"...
можливо я не розумію задум автора і далі дійсно "Малефич кину клик" , але вибачте Маестро, покищо ваша Реп опера не зайшла.
(Сподіваюсь ви розумієте чому).
https://www.youtube.com/watch?v=j78KxwNigiI
Ось ця версія, по вайбу одна знайвайбовіших. А твір - ТВОРІТЬ - МАЕСТРО! Реклама - не твір , а Ваш (Принаймні Історії Малефича) - той випадок, коли продукт значно кращий за рекламу!
Андрій Романенко, Як і в моєму творі, де йде переплетення сюжетів від детективу й бойовика до містики та жахів, так і в музиці я намагаюся підбирати різні композиції, аби передати мінливий настрій міста . Цього разу захотілося додати жорсткого вуличного реалізму, а пацанський реп тут — саме те, та й слова, на мою думку, сіли якраз у тему.
А щодо вашого зауваження... «Малефич кинув клич» — саме так, у такому дусі, буде названо один із наступних розділів у книжці. Трохи проспойлерю: це будуть тривожні гудки комбінату, після яких почнуться деякі події.
І хочу нагадати: на Привозі не тільки рибою торгують! Тож і в інші ряди треба заходити час від часу з іншими товарами. Як сказав би дядько Льова: «Якщо я таки буду їсти одну рибу, то заросту лускою, як баба Циля боргами! Дякую за цікавий коментар!)))
Олексій Цапович, А, мене тоді гойдало у дві крайності! З одного боку — Eminem, 50 Cent та пострадянський пацанський реп, а з іншого — Nirvana, Limp Bizkit та The Prodigy. Чогось так.))) Дякую за відповідь !
Анастасія Газе, Дякую за голос! Насправді, перший варіант і мені здавався трохи динамічнішим. Радий, що пацанський стиль Малефича припав вам до душі!)))
Щойно ще три віршика поповнили маленьку збірочку. Вже писала- я не поет. Але в коментарях все ж пропонували не завершувати збірку. Зазирніть. Може й даремно доповнила, мені самій перша трійка подобається набагато більше
В «Порталі у Гріх» важко триматися однієї емоції, адже наша читачка і хлопці належать до зовсім різних світів. Те, що для когось нормальне і звичне, для іншого може бути неприйнятним чи дратувати. Брати щиро намагаються
Все почалося з весілля. Точніше — з повернення. Після кількох років за кордоном Яромира повертається до Рутенії, щоб бути поруч із найкращою подругою в один із найважливіших днів її життя. Здавалося б, попереду
Усім привіт, мої любі! ❤️ Вийшла 4 глава книги «Заборонений Кадр», і я просто мушу поділитися з вами цими емоціями! Схоже, ця фотосесія виходить далеко за межі звичайного робочого процесу... Кажуть, що бездзеркальні
Іноді так приємно піддатися теплій ностальгії, відкласти всі справи і просто посмакувати ті моменти, коли сцени народжувалися в голові абсолютно несподівано. Буває, сидиш над текстом і навіть не підозрюєш, що за частку
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЕкскурсія платна чи ні?) Прикольні відосики.
Василенко Сергій, Там як в мафії — вхід вільний, виходу вже немає!)))
Важко обрати, обидві композиції гарні. Я хоч не не дуже люблю реп, але атмосфера і зміст мені сподобалися)
Зодча Тіней, Саме за атмосферу й був обраний такий жанр.))) Дякую за відгук!
Цікаво.
Мабуть, не за горами ті часи, коли для реклами своїх творів автори будуть опери дописувати.
Або й цілий йоперний балет...
Дикий Степ, Отож, мабуть, треба було зразу з Гуглом і спілкуватися. Бо мені тепер здається, що ви й питання це поставили суто для того, аби похейтити, а не справді поцікавитися моєю мотивацією.
Щодо класиків... Знаєте, на питання «котра година?» вам і президент, і сантехнік дадуть абсолютно однакову відповідь. То до чого тут те, до кого я себе прирівнюю? На питання «навіщо вам потрібно, щоб вас читали?» варіантів відповідей у природі існує не так уже й багато. Його ставили споконвіку, тому на нього давно можна відповідати сталими істинами.
Ну і щодо платформи. Я чудово знаю, що тут переважають СЛР та еротика. Якби я гнався суто за швидкою масовою розкруткою й високими рейтингами — давно б уже писав в іншому жанрі. Проте я пишу те, що мені до душі, і попри все маю своїх читачів, які мене чують. Мені цього наразі цілком вистачає. На цьому дискусію пропоную закрити. Успіхів!
В першому я не знайшов на слух невірно розставлених наголосів, навпаки у другому вони таки є :). Але попередні треки більш атмосферні, адже вайб не переграєш подачею.
Вибачте за прямоту, але подача це не є вайб, коли читаєш, а для мене важливіше семе те, що в історії, і те, що відчуваєш, коли її читаєш. Тож попередній вай гельшефт, який ви презентували у СВОЄМУ одеському стилі мене звабив, наче пані, що хотіла піти в інститут у свох 16, а зайшла до Данила (не питайте чому, це вже інша історія), ручки самі потягнулись до того, щоб цьому придати належний наряд (адже гола пані, це сором)... то цей варіант "мимо Привозу"...
можливо я не розумію задум автора і далі дійсно "Малефич кину клик" , але вибачте Маестро, покищо ваша Реп опера не зайшла.
(Сподіваюсь ви розумієте чому).
https://www.youtube.com/watch?v=j78KxwNigiI
Ось ця версія, по вайбу одна знайвайбовіших. А твір - ТВОРІТЬ - МАЕСТРО! Реклама - не твір , а Ваш (Принаймні Історії Малефича) - той випадок, коли продукт значно кращий за рекламу!
Андрій Романенко, Як і в моєму творі, де йде переплетення сюжетів від детективу й бойовика до містики та жахів, так і в музиці я намагаюся підбирати різні композиції, аби передати мінливий настрій міста . Цього разу захотілося додати жорсткого вуличного реалізму, а пацанський реп тут — саме те, та й слова, на мою думку, сіли якраз у тему.
А щодо вашого зауваження... «Малефич кинув клич» — саме так, у такому дусі, буде названо один із наступних розділів у книжці. Трохи проспойлерю: це будуть тривожні гудки комбінату, після яких почнуться деякі події.
І хочу нагадати: на Привозі не тільки рибою торгують! Тож і в інші ряди треба заходити час від часу з іншими товарами. Як сказав би дядько Льова: «Якщо я таки буду їсти одну рибу, то заросту лускою, як баба Циля боргами! Дякую за цікавий коментар!)))
Перший більш драйвовий, але і другий непоганий. Обидва класні, ♥️♥️♥️??
Аня Осадчук, Щиро дякую за відгук! Два один, за перший трек.)))
✨️✨️✨️
Алла, Гарно дякую!)))
Коментар видалено
Мені особисто другий сподобався більше через гугняве «А-а-а» у приспіві — люблю таке. Та й поезія чудова, хоч я радше прихильник панк-року нульових :)
Олексій Цапович, А, мене тоді гойдало у дві крайності! З одного боку — Eminem, 50 Cent та пострадянський пацанський реп, а з іншого — Nirvana, Limp Bizkit та The Prodigy. Чогось так.))) Дякую за відповідь !
Великий об'єм роботи. Виглядає дуже класно. Музика качає ви там не думаєте стати ще і творцем музики?
Аліна Чуйко (Hunter), Цікавий був би досвід.))) Дякую за коментар!(▀̿Ĺ̯▀̿ ̿)
❣️❣️❣️❣️
Паша Дев, Дякую!)))
Мене перший більше качає, але то справи смаку))) Так обидві класні
Анастасія Газе, Дякую за голос! Насправді, перший варіант і мені здавався трохи динамічнішим. Радий, що пацанський стиль Малефича припав вам до душі!)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати