Ще в травні я отримала стукіт із космосу: «Восьмого серпня треба випустити фемслеш. Скільки можна благословляти хлопчиків? Пора пустити квір-літературу в жіноче русло».

Команди Всесвіту потрібно виконувати, тому я вирішила написати книгу, про яку давно думала. Але потім, мене раптом закрутила муза в зовсім іншому танці ― «Острові розбитих спогадів».

Це велика книга. І сценарно складна.

Минулого разу книгу, коли я писала книгу в якій був складний формат ― провалилася. Вона покінчила з собою в чернетках.

Але в цей раз мене оточили величезною підтримкою, тому я таки налаштована довести справу з "Островом" до кінця. Але дзвін з неба все ще змушує мене переживати.

Тому довелося довго думати, що ж робити. І я придумала.

Коли все відбудеться найбільш сприятливим чином, ми разом зануримося в невелику історію про русалку.

У небі з «Крилоподібним» і «Поцілунком розпеченої голки» ми вже літали. Тож час подивитися під ноги.

Раптом, ми вміємо ходити по воді.

З любов'ю,

письменниця Olha Alder ღ

Більше деталей про ідею в моєму телеграм-каналі ღღღ