Вітаю!!!
Сьогодні вийшов новий розділ моєї новинки?

Ось невеличкий кусь сьогоднішньої проди:

Вже після ванни я прибралася, перекусила і тільки-но доварила борщ, як двері різко грюкнули. Захар повернувся.

Я навіть не встигла видихнути його ім’я, як Захар одним впевненим рухом підхопив мене за стегна й посадив на стіл. Його долоні вже ковзнули під мою спідницю, гарячі й жадібні, змушуючи тіло миттєво реагувати. Я мимоволі розсунула ноги, дозволяючи йому бути ближче.

— Захаре, ти ж щойно прийшов… Я не… — слова губилися у стогонах, бо він уже знайшов чутливе місце на внутрішній стороні мого стегна, торкнувшись губами моєї шиї.

— Увесь день тільки й думав, як увійду в ці двері, і першим же ділом трахну тебе просто на кухонному столі, — прохрипів він, кусаючи мочку мого вуха. — Не уявляєш, як важко було дочекатись.

Він притиснувся до мене так, що я відчула його тверде бажання крізь тканину штанів. Мої руки самі потягнулися до його ременя, жадібно розстібаючи пряжку, звільняючи його від одягу. Захар із тихим риком підхопив мої стегна, підтягуючи мене до самого краю стільниці.

— Ми всю ніч кохались, Єво, але мені мало, — його голос був низьким, майже хриплим від пристрасті. — Я хочу тебе постійно. Кожен день. Кожну мить.

Його пальці безсоромно ковзнули під мереживо моєї білизни, торкаючись моєї вологості. Я скрикнула, відкинувши голову назад, коли він почав торкатися так, що я вже нічого не контролювала.

Посилання на книгу

https://booknet.ua/book/xochu-rozluchennya-b440365?tab=main

Анотація до книги "Хочу розлучення"

Я хочу розлучення. П’ять заяв, п’ять моїх жалюгідних спроб піти від нього… Але щоразу він зриває одяг швидше, ніж я встигаю зібрати валізу. Його пальці завжди знаходять шлях під мою білизну раніше, ніж я знаходжу дверну ручку. І тоді знову ніч, що стирає межі між ненавистю і бажанням.

— Вам уже відмовлено.

— Що? — я нахилилась уперед. — Я подала заяву, я маю право…

— Ви подали, а потім її відкликали. Чотири рази. І ще раз — по зв'язках — ваша заява навіть не була зареєстрована.

— Пан Зорін подзвонив. Він сказав, що ви знову посварились. І що до вечора ви помиритеся. Як завжди.

Я хотіла щось відповісти, різке й горде, але замість того промовила одне єдине слово:

— Паскуда.

— Перепрошую?

— Ні, не вам. Йому.

владний герой   кохання та пристрасть  дуже відверто

Посилання на книгу

А ще запрошую приєднатися до моїх соц мереж. Там ви знайдете багато візуалу, Анонсів. Та головне -  розіграшів проміків!

(тицяйте на картинку)