Відгук на "Апельсинчик та його сонце"

Відгук написано в рамках марафону Тетяни Гищак.

Одразу кажу — я не майстер писати рецензії. Якщо щось прозвучить грубо — пробачте. Але це буде чесно.

Посилання на книгу Ханни Трунової "Апельсинчик та його сонце": https://booknet.ua/book/pori-roku-apelsinchik-ta-iogo-sonce-b420886

Почну з обкладинки.

Виглядає трендово, молодіжно, на хвилі популярності аніме такі дизайни викликають відповідні емоції у шанувальників та чудово продаються.

Тепер — назва.

Так, згоден, звучить, як назва дитячої казки. Але насправді це далеко не так.

Жанр.

Любовні романи — не моє. Але тут є дещо нетипове — тим, хто не знайомий з попередніми частинами (а я з ними не знайомий) може здатися, що мова йде про якесь занадто раннє кохання між... зовсім дітьми? Якісь аж надто дорослі сцени між ними відбуваються. Чесно, був трохи спантеличений, але читання продовжив. Якщо почитати опис, а ще краще — прочитати попередні частини (чого я не зробив — бо, повторюся, жанр не мій), все стане на свої місця.

Анотація.

Моя думка — автор міг би зробити анотацію об'ємнішою, більш привабливою і захоплюючою. А ще краще — вставити невеликий уривок, як деякі автори тут роблять. А просто слова "Які пригоди будуть відбуватися з ними?" не дають ніякого натяку — чого саме чекати далі?

Зміст.

Читаючи перші розділи, видається, що мова йде про звичайних підлітків — вони тусуються одне з одним, забувають надягати куртку, п'ють какао з млинцями, переживають через дрібниці. Поки не дізнаєшся, що коханій головного героя Майка — Діані — шість років. Це трохи шокує. Потім розумієш, що читаєш фентезі про надлюдей. Але якими їх уявити візуально? Чи може, вони у шість років виглядають, як звичайні люди у 20? Питань більше, ніж відповідей. Єдина підказка — обкладинка.

Персонажі.

Головний герой — Майк, син Зимових. У 16 років (а скільки це в людських роках? 25? 35?) він має стати охоронцем королеви і своєї нареченої Діани з племені Єдиних. Вони мають поселитися в його Зимовому замку.

Але батько Діани Агап (доречі, чомусь у тексті його ім'я не відмінюється) проти — він вважає, що Майк неминуче заподіє шкоду Діані через свій Зимовий (читай, крижаний) темперамент. Майк це заперечує. Зрештою він відмовляє йому в шлюбі з донькою і прямо каже "знайти собі іншу подружку". Незважаючи на це, вони все одно бачаться. Дивно. Мало б бути навпаки — це б додало більше драми.

Зрештою, Діана вірить, що Майк їй шкоди не заподіє. Щемливо-романтичні й теплі сцени між ними це підкреслюють.

В кінці автор дає натяк на те, що пригоди Апельсинчика та Діани ще тільки починаються. Але особливої інтриги не відчувається.

Текст.

Видно, що автор старався, намагався писати красиво, але на мій особистий погляд, виглядає, як твір підлітка 7-8 класу. Бракує словникового запасу, драматичних вставок, емоційних флешбеків. Навіть сцену зустрічі між батьками Майка й Діани можна було прописати емоційніше.

Про стилістичні помилки: їх багато. Скажімо, ось оце:

Майк подумки вдарив себе чимсь важким по голові. Стоїть тут такий із мискою в руках, витріщається на її губи вже як декілька хвилин, не кліпаючи — ідіот.

Промовте це подумки — і погодьтеся, звучить, наче розмова двох подружок десь на кухні, а не рядок з літературного твору (і тим паче любовного роману, на що твір претендує).

Автору дуже раджу випрацьовувати свій власний стиль і уникати процитованого вище. Без образ. Як би написав це я:

Майк спіймав себе на тому, що вже кілька хвилин витріщався на її губи. Боявся, що вона помітить? Він відчув себе цілковитим ідіотом. Якби міг — вдарив би себе чимсь важким по голові.

Чи варто читати?

Якщо ви фанат фентезі і не-зовсім-звичних-на-перший-погляд персонажів — так. Але тільки якщо прочитаєте попередні частини, бо будуть виникати питання.

Якщо ж ні — оберіть щось інше. Любовних романів на Букнеті — 90-95% сайту, як не більше.

Наступного разу на марафоні буду уважніше обирати твори.