Аромат, що не вивітрюється....

Є запахи, які зникають за годину.
Є ті, що тримаються добу...

А є один, який залишається в думках.
Навіть тоді коли втік від себе.... Але аромат не відпустив.

І кожного разу, коли ти його відчуваєш ... щось всередині стискається....

Зацікавив?
Що ж ця історія інша, це не продовження Сингулярності.
Це... роман! І він не проситься на сторінку ....він це вимагає, заглядає у мої сни. Диктує мені сцени й моменти ..........

Я не можу поки, що говорити про сюжет. І не тому, що не знаю ! А тому, що хочу зробити його особливим.
Тож дозвольтк я  на мить привідкрию занавіс ....

 - Він пахне запахом влади....шлейфом  дорогих костюмів, мовчанням після важливих рішень, ароматом, який залишається на шкірі, навіть коли її вже немає поруч.

Там буде все: тиша, спокуса, зрада.... Але головне — це відчуття, що за кожним словом стоїть щось більше...

Гра почалась.
І поки ви читаєте це! — Він уже відчуває її аромат...