Клаптик візуалізації

Розділ 1. Дім.

Ці дописи - певна спроба створити вам настрій, для подальшого читання. Повість невелика, але запевняю - варта вашої уваги. При написанні настрої були похмуріші, як і образи в голові, та можливо ці зображення допоможуть вам вловити той вайб.

Міра, майже така, якою я її бачила.

ДІМ...

У ньому вже давно й не живе ніхто. Хоча...

До зустрічі в Домі  

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
07.07.2025, 10:56:44

Дуже гарні візуали

Uma Raposa
07.07.2025, 12:08:54

Ірина Скрипник, Дякую. Сподіваюсь, що вони трохи доповнять врження від книги. )

avatar
Мрія Чарівна
07.07.2025, 10:57:49

Я ніби короткометражку подивилась в картинках)

Uma Raposa
07.07.2025, 12:08:12

Чарівна Мрія, О! Клас! Отже не дарма старалась!)

avatar
Єва Лі
07.07.2025, 11:43:03

Моторошно і гарно❤️

Uma Raposa
07.07.2025, 12:07:53

Єва Лі, Дякую))) Моторошності й прагнула. Радію, що вдалося))

Інші блоги
Затишшя закінчилося
Конклав ухвалив рішення, і тепер кожному доведеться зустрітися з його наслідками. Звичні правила більше не захищають, жодне місце не здається безпечним, а часу на роздуми майже не залишилося. Залишатися разом небезпечно.
Страшний екзаменатор…
Не знаю, кого я очікувала побачити за дверима. Швидше за все, справді ксеніта – представника раси інсектоїдів або малоемоційного нанаса. Але явно не того, хто з непроникним обличчям сидів за столом у невеликому приміщенні,
До речі, ви за ангела чи за демона ⁉️ (опитування)
Я тут згадала раптом, що пишу любовний трикутник ❤️ Відповідно можна робити ставочки! Я вам обіцяю, що до самого фіналу ви не дізнаєтесь, з ким залишиться Ханна ❤ Тож... За кого ви? ꧁꧂ За ангела ꧁꧂ Він
Опубліковано: "Україна 2075"
Вчора, 21-го липня 2026-го року, після чергового входу до кабінету автора "Букнет", я побачив дещо довгоочікуване. Якщо точніше: я не побачив попередження про блокування моєї першої на сайті книги "Україна 2075",
❤️ Що між Тіною і Даміаном (ваші варіанти?)
Сьогоднішній розділ «Один із тих чоловіків» нарешті дав нам те, чого ми всі хотіли (збоченці). «Охохохо, оце так!!!! Ну нічого собі яка пожежа!!!» – так його описала Анна Лір. І я цьому безмежно радію. Дякую. ❤️❤️❤️ –
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше