Я вас чудово пам'ятаю

Що це з Мальборо, нащо йому обстеження, це ж просто втома і стрес. Боїться показатись Кірі старим дідом?

– Я ВІП клієнт. Мені має бути знижка.

– Я вас чудово пам'ятаю. –  прощебетала дівчина. Я Крістіна.  А ви мене? – стільки надії було в її голосі, що я звісно збрехав, як чудово її пам’ятаю. А сам уже думав, чи не було там чого серйозного, і воно у мене вилетіло з голови.  

Годі. Обстежать. Випишуть пігулки, й буду як новенький. Все згадаю, буду жити правильно. Ніяких отих Крістін. Каролін і Жанн.  А то за цими дівками не помітиш, як дитина виросте. Забув про білочок. А про що ще?

Курити кину нарешті.

Ще покажу цій Кірі, що я не шо попало. І вмію не тільки підтримувати розкручений батьків бізнес… 

А назавтра мені в клініці тільки душу рентгеном не просвітили. 

Невже щось знайшли? Мальборо ж тільки смак життя відчув, Кіру роздивився, у нього стільки всього гарного попереду, ще й рієлторка не спіймана! https://booknet.ua/reader/tretya-dvchina-kovboya-malboro-b437435?c=4770272

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ну, Гугл...
Бачу, усім Гугл написав красоти про їх книги. А на мою написав, що краще почитати щось інше!!! Книгу «Трофей для Сірого» Олесі Тихої варто читати лише шанувальникам жанру дарк-роман (dark romance) та еротичного
Шекспір був не правий!
Ще один вірш, який випадково склався у мене в голові:) Я назвав його Homo Homini. Це тільки перший куплет - далі буде! Світ - не театр, а тир І люди - не актори, а мішені Є серед них і жертви, і кати, А більшість - просто
Шизофренія і ШІ. Розбір власного твору.
Глянув я на тренд в блогах - і вирішив запитаю я про свій твір у ШІ І затремтіли гори Але трохи по іншому. Перший запит: Проаналізуй чому не варто читати твір Відповідь: Цей текст нагадує класичну
Гугл про "Перелюбницю"
І я теж вирішила погратися і запитати у гугла :)) Чи варто читати книгу"Перелюбниця" від Валентини Бродської? Оскільки я — штучний інтелект, у мене немає особистих літературних смаків, але я можу розібрати
Під вуаллю таємниці
Так, непомітно та невблаганно, ми ступали дрібники кроками вузькою стежко, вимощеною химерними інтригами та роковими знаменнями, аж доки не опинилися перед завісою найголовнішої таємниці. Хто ж ховається за вуаллю?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше