А може із тінями?..

— Обіцяй. І. Ми. Допом-можемо. Обіцяй! — цей вигук схвилював мене — що як коронер чи хтось з персоналу морга почує? Але було не тільки це. Що гучніше тіні говорили до мене, тим сильніше вони відгукувалися луною в мені. В моїй свідомості. В моїй здатності тверезо приймати рішення. — І. Ми. Знову. Будемо. Вбивати. Для. Тебе. Обіцяй! Обіцяй! Обіцяй! Обіцяй!

Тіні з кожного куточка приміщення дзвеніли й сичали, наказуючи, вимагаючи й благаючи. Вони витіснили з мого мозку усі думки. Вони були усюди.

За таких обставин ніхто не зможе опиратися.

— Присягаюся, — прошепотіла я, хоч це слово і несло присмак попелу, обов’язку, й угоди, якої я мала б уникнути, бо вона гірша за угоду з жодним демоном, навіть з чистокровним.

І, як нам відомо, такі угоди ніколи не минають без сліду.

Можливо, ви вже читали про shadow daddy, але про shadow mommy — навряд. Нумо знайомитись з моєю Елісон!  

КРИЦЯ ТА ЗВАБА

Мій телеграм & тікток