"Поцілунок для сплячої красуні" добігає кінця, фінал цієї п'ятниці!

Встигніть купити зараз за вигідною ціною❤️

⭐УРИВОК

Я взагалі нічого зайвого не збирався робити. Просто нахилився, щоб поправити покривало.  І саме в цей момент ковзнув ногою по гладенькому паркету, бо наступив на щось м’яке, що було не на своєму місці. Пульт. Що, як знущання, клацнув кнопкою під моєю вагою — і в кімнаті різко заграв телевізор, випалюючи тишу палати якоюсь мелодраматичною музикою. Я злякався, смикнувся — і, як справжній геній рівноваги, втратив контроль. Через мить моє обличчя опинилося так близько до її губ, що… Якщо бути точним — я впав, чорт забирай, прямо губами в губи.

— Ох, бляха… — пробурмотів я, спробувавши підвестися.

І саме в цей момент її вії затріпотіли. Я завмер. Дівчина повільно розплющила очі. Ліве око зелене. Праве — синє. І я… я нічого не зміг сказати. Вперше в житті я був не в змозі заговорити. Бо це вперше, коли я бачу її очі.

— Ти хто? — хрипло запитала дівчина.

— Лікар, — автоматично відповів я, намагаючись обережно відсунутись. Але паркет вирішив добити мене остаточно — я ковзнув знову і впав на лікоть, вчепившись другою рукою в край ліжка.

— Лікар? — перепитує вона з підозрою, а потім її брови зсуваються, і губи вигинаються у вираз чистої огиди. — Лікар, який цілує пацієнток поки вони сплять?

— Я тебе не цілував! — обурююся, встаючи нарешті на повний зріст.

— Авжеж, ти просто випадково впав губами прямо на мої, — саркастично хмикає Аріана, все ще хлипко. І… не збрешу — в цьому була певна чортова привабливість.

— Саме так! — гарячково киваю. — І не треба робити з мене збоченця, я перевіряв твій стан!

— Губами?

— О, Господи, — закочую очі. — Я. Тебе. Не. Цілував!

— Зізнавайся, збоченцю, ти постійно до мене заходив?

Я кліпаю, вражений її напором. Щиро думав, що після коми вона буде слабкою, лагідною, трохи розгубленою. Але ця дівчина — справжній ураган.

— Ну, заходив, але це не те, що ти дума…

— Ага! — вона тріумфально усміхається. — Ось і розкрився!

— Ти взагалі слухаєш, що я кажу?! — я відчуваю, як гнів починає закипати всередині.

— Ще й кричиш на пацієнтку? — дівчина хитає головою, і кривиться. — Це точно порушення лікарської етики.