Вже скоро фінал❤️

"Поцілунок для сплячої красуні" добігає кінця, фінал цієї п'ятниці!

Встигніть купити зараз за вигідною ціною❤️

 

УРИВОК

Я взагалі нічого зайвого не збирався робити. Просто нахилився, щоб поправити покривало.  І саме в цей момент ковзнув ногою по гладенькому паркету, бо наступив на щось м’яке, що було не на своєму місці. Пульт. Що, як знущання, клацнув кнопкою під моєю вагою — і в кімнаті різко заграв телевізор, випалюючи тишу палати якоюсь мелодраматичною музикою. Я злякався, смикнувся — і, як справжній геній рівноваги, втратив контроль. Через мить моє обличчя опинилося так близько до її губ, що… Якщо бути точним — я впав, чорт забирай, прямо губами в губи.

— Ох, бляха… — пробурмотів я, спробувавши підвестися.

І саме в цей момент її вії затріпотіли. Я завмер. Дівчина повільно розплющила очі. Ліве око зелене. Праве — синє. І я… я нічого не зміг сказати. Вперше в житті я був не в змозі заговорити. Бо це вперше, коли я бачу її очі.

— Ти хто? — хрипло запитала дівчина.

— Лікар, — автоматично відповів я, намагаючись обережно відсунутись. Але паркет вирішив добити мене остаточно — я ковзнув знову і впав на лікоть, вчепившись другою рукою в край ліжка.

— Лікар? — перепитує вона з підозрою, а потім її брови зсуваються, і губи вигинаються у вираз чистої огиди. — Лікар, який цілує пацієнток поки вони сплять?

— Я тебе не цілував! — обурююся, встаючи нарешті на повний зріст.

— Авжеж, ти просто випадково впав губами прямо на мої, — саркастично хмикає Аріана, все ще хлипко. І… не збрешу — в цьому була певна чортова привабливість.

— Саме так! — гарячково киваю. — І не треба робити з мене збоченця, я перевіряв твій стан!

— Губами?

— О, Господи, — закочую очі. — Я. Тебе. Не. Цілував!

— Зізнавайся, збоченцю, ти постійно до мене заходив?

Я кліпаю, вражений її напором. Щиро думав, що після коми вона буде слабкою, лагідною, трохи розгубленою. Але ця дівчина — справжній ураган.

— Ну, заходив, але це не те, що ти дума…

— Ага! — вона тріумфально усміхається. — Ось і розкрився!

— Ти взагалі слухаєш, що я кажу?! — я відчуваю, як гнів починає закипати всередині.

— Ще й кричиш на пацієнтку? — дівчина хитає головою, і кривиться. — Це точно порушення лікарської етики.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Nata Bond
10.06.2025, 23:18:42

Шикарна сцена))).

Показати 2 відповіді
Nata Bond
11.06.2025, 12:10:59

Торі Шей, Так...❤️

Інші блоги
А що як смерть - це не кінець?
"Ми рятуємо не мертвих, ми рятуємо живих, щоб залишитися людьми. І які ми люди, коли ми дозволяємо собі нехтувати чужим життям, навіть якщо воно втрачене?" Олексій Юков Після перегляду інтерв'ю з Олексієм Юковим,
Ти зміг розбудити мене, як мій сад.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: Замов мене ✨✨І саме ти зміг розбудити мене, як мій сад. Ти єдиний, хто збуджує мене і до кого мені хочеться притулитися уві сні. ✨В руках неймовірного чоловіка,
Рецензія до марафону Ульяни
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
Гіфки до нових глав Пантери і "Знайди мене"❤☕
Сьогодні сумні глави, але так треба)) Історія підходить до завершення і скоро дізнаємось, що буде з нашими героями)) Моя пантера з іншого світу — Сьогодні правила встановлюю я, містере Мейкерс. Сідайте і вмикайте свою
⚡ Відгук✨
Вітаю, шановне творче товариство!⚡✨✨ Відгук у рамках марафону Уляни "Книжкове Лото" "В замку Вальдек" із циклу "Алла і Гюнтер" — Аліс Веро Жанр: романтична еротика Ну що ж…
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше