Всім привіт. Поки в «Останньому повідомленні» події несуться на шаленій швидкості, а за героїв доводиться тримати кулаки на кожній сторінці, мої думки періодично шукають зовсім іншого. Творчість — дивна штука: іноді після гострого сюжету й адреналіну серце просить тиші, запаху осіннього листя й шкільних вікон.

Нещодавно я вже згадувала про книгу «Абетка твоїх жестів». І чим більше я працюю над книгою, тим ясніше розумію: однією історією цей світ не обмежиться. У мене поступово народжується цілий затишний цикл про підлітків, які вчаться чути одне одного серцем без зайвих звуків і слів.

Але хвилюватися не варто: «Останнє повідомлення» виходить за планом! А паралельно я шліфую перші розділи нової історії й планую відкрити викладку «Абетки твоїх жестів» уже 26 жовтня.

Невеличка підказка, що буде у книзі: "Світ, де замість порожніх слів вибирають блокнот і терпляче вивчають контури пальців, знак за знаком..."

Мені дуже цікаво почути вас:

Як ви ставитеся до підліткової прози?

Чи любите ви час від часу перемикатися з дорослих сюжетів і трилерів на щемкі історії про перше кохання та шкільні роки?

Діліться в коментарях, мені неймовірно цікаво дізнатися ваші думки!