Є дні, коли світ здається глухим і сірим. Слова не пишуться, ідеї не лізуть в голову, ніщо не рухається з місця. Але буває — одна пісня, одна розмова, одна сцена в фільмі раптом розриває цю тишу. І щось усередині знову дихає.
Для когось натхнення — це кава з видом на місто. Для когось — чужі історії, старі фото, або навіть тиша на кухні о третій ночі. А іноді — це біль. Втрата. Падіння, з якого виростає текст, картина або просто нова версія себе.
А ви? Де ви ловите свої іскри?
Нехай цей пост стане невеликим спільним простором для натхнення. Без фільтрів і пафосу. Просто — справжнє. Напишіть, поділіться, надихніть когось.
Бо іноді, натхнення — це не щось, а хто.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХронічна тривожність, навʼязливі думки і недолікована депресія + over багато годин геймінгу і перегляду аніме в минулому
Ірина Скрипник, Сподіваюсь не зникнете, й порадуєте людей новими творами, які будуть допомагати тим, хто переживає схожі часи)
https://www.instagram.com/kalissa.author?igsh=MXRodHNtcnJybXR2OA==
Буду вдячна за підтримку молодої письмениці❤️
Я полюбляю почитати манхви, через них приходить натхнення) буває, що заходжу на пінтерест і там щось дивлюсь)
Емілія Блеквуд, Я вас розумію)
А, треба було щось позитивне написати? Мене надихає перегляд фільмів і малювання :) Ми з моїм Музом — найкращі друзі ❤️
Ірина Скрипник, не обовяково щось позитивне. Кожна людина різна й знаходить своє натхнення в різних стихіях життя
Колись почула цікаву думку: мовляв, японці медитують не лише сидячи в позі лотоса з заплющеними очима, а й під час простих повсякденних справ — таких, що не потребують розумових зусиль. Наприклад, коли підмітають підлогу чи миють посуд.
І я помітила, що саме в такі моменти до мене часто приходить натхнення.
Коли руки або ноги зайняті дією, а голова — відпочиває.
На диво, саме тоді з’являються ті думки, які потім стають написаними словами.
Чай Дивака, Ооо, миття посуду теж мене колись надихнуло (для мене це нудно), але тепер через це я розтягнула історію на дві книги, а хотіла тільки одну.
Зазвичай, воно прилітає (натхнення), само по собі. Але коли такі дні, я або сідаю читати, або дивитися щось, і тут, уже прокидається фантазія. А от вчора, я просто попросив Авторів накидати мені слів, і вийшов сюжет. )) То цікаво було, - люди такі креативні)))
Fill, Це точно. Коли спілкуєшся з різними людьми (навіть якщо просто перекинутись кількома фразами) можна себе надихнути.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати