БАХ!

Сьогодні я вирішила провести літературний експеримент. Що буде, якщо Маур — сонячний хлопець зі світу книги «Моя (жахлива) Королева» Ганни Літвін, опиниться в суворому, засніженому Гарнагаті моєї Алексіс?

Уявіть: Маур розплющує очі не в розкішних покоях Амін, а посеред засніженого саду і бою. І навколо… патріархат.

1. Культурний шок 

Перше, що вразить Маура — це самостійність чоловіків. У його світі чоловік не може обрати навіть роботу без дозволу матері. 

Тут же все інакше. 

І що ж він зробить відчувши повну свободу? 

Але певно, що відчує первісний страх)) І п’янке відчуття вседозволеності. Ну не докінця))

Для нього Дарій виглядатиме як некерована стихія. Маур не розумітиме, як Дарій може сперечатися з Алексіс чи навіть доторкатися до неї без офіційного дозволу. 

Хоча, навіть з цим Дарію потрібно бути обережним, щоб не отримати кинджал під ребро))

Маур би не розумів, чому ці лорди і чоловіки так ставляться до майбутньої королеви. Вони зневажають її і принижують. Не вважають навіть рівною до себе…

2. Погляд на Алексіс: “Вогняна принцеса чи воїн?” 

Маур звик до Амін — жінки, яка володіє темною магією та абсолютною владою. Зустрівши Алексіс із зброєю у руках, він побачить не просто жінку, а стихію.

«Вона бореться сама? Вона не посилає чоловіків помирати за неї, вона веде їх?». 

Вона сама прокладає собі шлях, не чекаючи допомоги від чоловіка. 

Він почне ставити питання: чому вона така? Чому її не слухають лорди? Маур швидко зрозуміє, що Алексіс набагато вразливіша за Амін, але в цій вразливості та її боротьбі він знайде дивну привабливість.

3. “Троянський кінь” у гнізді інтриг 

Маур не вихопить меч, щоб захистити Алексіс. 

Його зброя — цікавість. 

Поки Дарій рубатиме ворогів, Маур буде тим, хто помітить косий погляд Луція або таємний жест Моргани. Він залізе у всі таємниці Гарнагату. Алексіс спочатку сприйматиме його як “ніякого”, як слабкого хлопця, але саме він може принести їй ту інформацію, яку не знайти в бою.

“Цей світ пахне димом, залізом і чоловічим потом. Тут королеви не чекають на благословення матерів — вони стрибають з веж і розрізають горлянки сріблом. Алексіс... вона як нешліфований діамант, що ріже руки кожному, хто намагається її втримати. У моєму світі її б назвали божевільною. У цьому — її називають надією.”

Маур

У його світі жінка — це закон. У світі Алексіс жінка — це або прикраса, або проблема. 

А Дарій... ну, Дарій би просто не зрозумів, чому цей рудоволосий хлопець такий спокійний, коли навколо панує пекло.

Це був би тандем “розуму та сили”. Маур розкриває таємниці, Дарій розбиває перепони, а Алексіс... Алексіс нарешті знаходить того, хто не намагається її зламати, а просто хоче дізнатися, що в неї в душі.

Ну що? Як вам експеримент?)))

Дякую за увагу!

♥️♥️♥️Дякую всім за ваші коментарі та підтримку ♥️♥️♥️