Ліара повернулась із в'язниці. На жаль, її зовнішній вигляд тепер не для балу. І поки друзі допомагають прийти до тями, вона дізнається дещо нове про ельфів та принца Еліаса.

— Просто наклади чари, — тихо попросила вона. — Якщо кілька митей я буду краща, ніж зазвичай, ніхто не помітить.

Він згідно кивнув і підняв руки. Його губи беззвучно ворушилися, поки Ліару огортало ніжно блідо-зелена й сяюча хмара.

Її губи стали повними, щоки круглими й м'якими, вкритими природним рум'янцем. Волосся зібралося в елегантну зачіску, яку тримала шпилька, подарунок Мейсі. Плаття повернулося до попереднього вигляду, тільки два втрачені камені штучно блищали й видавали, що насправді — це ілюзія, і їх там немає.

— Моя родова магія — краса. Якщо часто користуватися, то дійсно можна змінитися. Але ельфи не зловживають. У нас чарівний народ, тому такий родовой дар вважається марним.

— А які дари у вас у пошані? — Щиро зацікавилася Ліара.

— Цілительські. Але вони передаються лише родом королівської крові. Принц Еліас народився без такого дару, і всі були засмучені. У всякому разі, в юності він здобув дар життя на додаток до дару землі й води. Це зробило його найсильнішим королівським чарівником за останні покоління. Але, звичайно, ніхто не допустить його лікувати хворих після коронації. От і радіє тут кожному, хто заглядає до цілительського крила.

«Володарка осіннього вітру» — нові розділи щодня о 16:00.

Ваша улюблена письменниця,

Ольха Елдер ღ

Телеграм-канал "Вільхова садиба"