Візуалізація "Трохи більше ніж колишні"

Привіт-привіт з мого письмового куточка!

 Сьогодні я підготувала для вас маленьку візуалізацію героїв до книги "Трохи більше ніж колишні". Це коротка, легка історія, аби відволіктися від проблем і просто відпочити.

Анотація:

Колишні не дзвонять. Не приносять каву. Не ловлять поглядами серед натовпу і не притискають до стін у тісних офісних коридорах.
Але Аліса й Максим — виняток.
Їхня історія — це боротьба зі страхами, кроки через сумніви й надія на новий шанс.
Бо справжні почуття не зникають. Вони тільки чекають свого часу.

Перша книга серії «Трохи більше ніж...». Всім книги будуть самостійні.

Максим 
Він не з тих, хто говорить багато, але коли говорить — хочеться слухати. У його погляді спокій і впертість, у вчинках — рішучість, а в серці… хтось дуже особливий. Колись він втратив, тепер — має шанс повернути.

"Можеш падати в мої обійми, коли тільки захочеш. І тобі зовсім необов'язково для цього ламати підбори"

Аліса 
Вона вміє тримати все під контролем — окрім власних емоцій, коли зустрічає ЙОГО. Сильна, ніжна, трохи іронічна й дуже справжня. Колись її серце розбили, але вона навчилася жити з цим. А тепер життя підкидає несподіваний шанс усе змінити.

"Рахую про себе: один, два, три... Все що завгодно, аби не думати: ні про нього, ні про його руку, що зараз мов тепла ковдра огортала мою, ні про мотиви його вчинків."

Вадим 
Темна конячка... Його усмішка, це наче зброя масового знищення, і ніхто не знає, що ж там у нього в голові. І хоча він не головний герой цієї історії, без нього вона точно була б іншою.

"Мовчу... мовчу, все, я табуретка в кутку, не звертайте на мене уваги..."

 

Мілана 
Та сама подруга, що може сказати правду прямо в лоб, але зробить це з любов’ю (і чашкою чаю в руках). Її коментарі — окрема насолода. Іноді здається, що вона знає про всіх більше, ніж вони самі.

"Якщо ви все ж таки вже закінчили, запрошую на чай. Ви ж закінчили? Бо я на таке не підписувалася."

 

 

А ще я підготувала для вас коротеньке відео, де завдяки штучному інтелекту герої оживають.

https://www.youtube.com/shorts/s7uOtkeks2c

Ще більше інформації про мене, мою творчість, та книги ви зможете знайти тут. 

https://www.instagram.com/vailet_alvino_writer/

Всім дякую, затишного вам дня!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Запрошення на безстроковий марафон
Шановні колеги по перу! Запрошую взяти участь у безстроковому марафоні. Що означає безстроковий? Читайте далі, зрозумієте. На марафон приймаються закінчені твори. НЕ має значення: - платні, чи ні (але враховуємо,
Рецензія на етно-фентезі "Відун"
Вітаю, друзі. Сьогодні до вашої уваги рецензія на роман «Відун» Ріни Март в рамках марафону Тетяни Гищак. Це захопливе українське фентезі, у якому органічно поєдналися детективна інтрига, слов'янська міфологія
Козацька відповідь
Сьогодні о 18-00 глава 11 «Хоругви Землі». Поки на далекій колонії козаки стикаються з новими випробуваннями, на Аресі готують відповідь для того, хто звик наказувати цілим світам. Довгі титули, гучні погрози та
Для тих, хто полюбив «грішного»
Мої любі читачі ❤️ Усі, кому сподобалася книга «Грішний» і хто з нетерпінням чекав на продовження історій циклу «Філатови», у мене для вас є невеличка інтрига. Сьогодні я готова поділитися обкладинками до
Візуалізація до "Хижого серця"
Наче глуха тиша обтікала хату, хоч був білий день. Ні людини, ні навіть пса чи курки не було чути. Власні кроки здавались занадто тихими, доки я йшов до хати через подвір'я. На очі трапив уривок мотузки коло буди… Несподівано
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше