Як вона дізналася?

Привіт, книгоманам) Сьогодні вийшов новий розділ роману "Його бажана дівчинка" спішу поділитися невеликим спойлером. Для нашої солодкої парочки настали не легкі часи. Тому їм понадобиться вся сила й терпіння, щоб побороти труднощі. А ось невеликий уривочок:

 

Я чую, як двері в кімнату різко відчиняються, і вбігає Марина. Її очі палають гнівом, а губи стискаються в тонку лінію. — Тату! — вигукує вона, а в голосі відчувається біль, який я не можу проігнорувати. 

— Ти що, з глузду з'їхав? Як ти міг?! Я обертаюся до неї, намагаючись знайти правильні слова. 

— Що сталося, Марино? — запитую, але вже знаю, що це не просто так. Вона тримає в руках телефон, помічаю, як пальці її тремтять. Відчуваю, що вона знайшла щось, що не повинно було вийти на світло. 

— Ти коханець Аріни! Ти спиш з нею! — вигукує вона, й серце моє стискається від болю. — Як ти міг? Це ж огидно! 

Продовжуємо слідкувати за долею герїв разом. Бо зараз їм потрібна ваша підтримка)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
❤ Трохи "Тіні" з минулого + Візуал ❤
Просто вирішила нагадати про «Тінь, що не зникає». Це мій первісток — перша завершена на Букнеті книга. Історія розгортається у двох часових лініях - 1915 та 2018 років. Спільний спадок Романа й Теодори стає проблемою:
Анонс новинки.
Вітаю, мої любі! ❤️ 15 СЕРПНЯ ❤️❤️❤️ стартує моя новинка – чуттєва й ніжна драма з гумором, насиченим сюжетом, цікавою любовною лінією та позначкою 18+ Прекрасним епіграфом до неї будуть
Персонаж і письменник
Між письменником і його персонажем часто існує дивний зв’язок. Письменник ніби вигадує героя з нуля, але поступово герой починає жити власним життям. Він може поводитися зовсім не так, як планував автор, говорити
Дякую за підтримку! ❤️
Річі нарешті відклав виделку й подивився на нього. — Думаю, ми занадто з нею панькаємося. Треба показати силу. Тоді вона розколеться, як багато хто до неї. — Тобі нагадати, що ми на землі відьом? — спокійно, але
No pasarán!
...Лариса Леонідівна вдихнула на повні груди й несподівано для себе самої урочисто промовила на видиху: — No pasarán! Із яких тільки закутків пам’яті виповз цей девіз її піонерської юності?! А була ж іще пісня… Bandiera
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше