Між письменником і його персонажем часто існує дивний зв’язок. Письменник ніби вигадує героя з нуля, але поступово герой починає жити власним життям. Він може поводитися зовсім не так, як планував автор, говорити несподівані слова, робити вчинки, яких від нього не чекали.

Іноді письменник вкладає в персонажа частину себе — свої думки, страхи, мрії, пережитий досвід. Але герой не обов’язково є копією автора. Він може бути його повною протилежністю: боягузливий герой може народитися в уяві сміливої людини, а цинічний персонаж — у письменника, який сам дуже цінує добро.

Цікаво й те, що через своїх героїв письменник може сказати те, чого ніколи не сказав би від власного імені. Персонаж дозволяє йому подивитися на світ чужими очима, пережити інше життя і поставити незручні запитання.

Тому персонаж — це не просто людина, яку придумав письменник. У хорошій літературі між ними виникає своєрідний діалог. Автор створює героя, але й герой певною мірою змінює автора. Іноді, закінчивши книгу, письменник уже сам не той, ким був на її початку.

Мабуть, саме тому справжній персонаж залишається з письменником надовго — навіть тоді, коли остання сторінка вже написана.