…у мене більше вигаданих друзів, ніж реальних. І, чесно кажучи, ті ще й цікавіші. Хоч і трохи вбивці. І маніпулятори. Але зі мною ввічливі.
…я іноді перечитую свої сцени й думаю: «Геніально». А потім наступного дня відкриваю той самий текст і хочу викликати екзорциста. Бо явно щось вселилось і натискало клавіші замість мене.
…я не раз придумувала смерть персонажа, натхненно ридала, а потім воскресила його через три розділи, бо він «ще потрібен для драми». Я — бог, диявол і сценарист одночасно.
…я записую ідеї в нотатки о третій ночі, а зранку читаю «Кролик. Ванна. Заборонене дзеркало. Пам’ятай про сосиски». І думаю, чи це сюжет, чи попередження.
…я вважаю себе морально стабільною особою, поки не бачу, як радісно описую сцену розчленування чи катарсис після 18 сторінок депресії героїні. «Це ж мистецтво», — кажу я, ковтаючи п’ятий келих кави.
…я пишу про темряву, а потім питаю в дитини: «Як думаєш, мамина героїня вже заслужила хепі-енд?» І якщо Соня каже «Ні», я йду вбивати ще одного персонажа. Дякую, малеча, за натхнення.
…і ні, мені не соромно. Бо я — автор. А це означає, що в моїй голові цілий театр, і всі квитки давно продано моїм демонам. Діліться в коментарях, а за що не соромно вам?
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДраматично але з гумором.))
Справжній письменник завжди в певній мірі деміург, бо творить. А те, що він творить, десь глибоко живе в ньому так само реально як і наша реальність тут.
Чудово написано. ❤️❤️
Мені подобається керувати — у житті я прагну контролювати ситуації та впливати на людей. Але реальні люди часто мають свою волю, опираються, не слухають. А от мої вигадані персонажі — зовсім інша справа. Вони підкоряються мені беззаперечно, кожен їхній крок залежить від мого задуму. Ніяких сюрпризів, ніякої самодіяльності. Крок вліво, крок вправо — і я вже переписую сцену або змінюю долю. Це мій світ, і в ньому я — абсолютна влада.
Мельська Наталі, Це точно ❤️ От, якби і реальні люди так слухалися, як вигадані.
Ви так класно написали ❤️ Це було смішно, позитивно і дуже щиро) Процвітання вашим книгам ❤️
Мельська Наталі, Дякую ❤️❤️❤️
Мені не буває соромно. А от інколи я дуже задоволена тим, що пишу. Ні. Я розумію, що то не шедевр. І судячи по моїм прочитанням так і є. Але я всеодно щаслива якщо мені хочеться перечитувати власний розділ.
Ангеліна Мюрей, Це супер) Так і має бути!) Адже в першу чергу ви, як автор найбільший поціновувач своєї творчості)
Вітаю шановна пані. Не втримався та й гадаю напишу вам. Я от сидів сидів біля своїх порталів, ніхто не приходить не заглядає в мої партали...Думаю пройдусь подивлюсь як там у інших людей вони виглядаюсь, всеодно якась нудьга..Давлюсь у одних щось таке грандіозне...у інших таке щось ..не зрозумиле начебто портал, а начебто і яма вигрібна, чи то я щось не розумію...І от завернув за ріг дивлюсь, а там ваши портали. Я так собі розровняв бороду і одразу зрозумів - незвичні такі портали! Але вибачте, це все я до чього...Річ у тому, як би так пояснити правильно...Ну скажемо на пряму - от коли в мої портали входять вони починають сяяти , іноді іскрять. А я це сяйво збираю до скриньки. Хоббі у мене таке...Так от я якраз дивлюсь, а до вашого порталу як заходять так таке незвичне сяйво йде..От я і поміркував, що і його б було не погано зібрати.Але з без дозволу це робити якось не по-людськи, наче крадій якийсь. То якщо ви не проти я поки позбираю ваше сяйво? Добре?
Мельська Наталі, Вибачаюсь, пані. Тобто я звернувся особисто до вас, а побачать усі? Я ще не зовсім розумію порядок речей у цьому вимірі...От у нас не так. Побачив того, хто тобі потрібен і звернення от прямо до нього і йдеш...Що ж тепер робити, щоб тріснула моя борода! Це ж усі зараз позбігаються це незвичайне сяйво збирати! Хоча, ні! Хоч і борода з сивиною, я дуже спритний. Як то кажуть у вас : біс в бороду, сивина в ребро? А ні: Є ще порох у порохівницях, а ягоди...Так ну годі вже зволікать! Я дуже жадібний до сяйва.Зберу зараз все швиденько до останього мерехтіння, щоб нікому не дісталося! Сподіваюсь моя скринька витримає....
Як життєво)
Мене теж веселять мої нотатки, які я о третій годині ночі роблю. Ось за них якраз таки соромно, ну, якщо хтось побачить:D
Світлана Бонд, Ох, нічні нотатки - то окремий вид писанини, який і дивує, і смішить, і насторожує)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати