У нашої героїні свекруха не подарок

- Допоможи, чому стоїш? - шикає на мене. - Якби не я, ви б тут з голоду померли.

- Взагалі-то, в нас є що їсти, - коментую стримано, але підходжу, беру курятину і яйця, несу в холодильник.

- Бачу я, - фиркає, заглядаючи всередину. - Цим і дитина не наїсться. А в тебе чоловік, якому треба багато сил. Я в твоєму віці, коли Гриша ще був живий, не спала до обіду, прокидалась вдосвіта і готувала багато всього смачного, щоб сім'я мала що поїсти цілий день.

- Так у вас була дитина, вам більше треба було, - бурмочу, кладу продукти і повертаюсь до столу. - А нам з Василем вистачає того, що є.

Бачу контейнери з готовою їжею — котлети, відбивні, голубці. Вона знущається з мене? Таке враження, наче її Вася зі мною голодує. Вже була розмова на рахунок її приготувань, я просила не робити цього, що в її сина є дружина. А вона знову за своє.

Розвертаюсь обурюватись, та не встигаю й слова сказати.

- В тому й проблема, у вас дітей нема досі, - заявляє мені свекруха в очі. Ціпенію, бо ця тема неприємна для мене. - Для чого вам чогось прагнути, розвиватись? Вас навіть повноцінною сім'єю не назвеш. Мала б малятко, відчула б тоді що таке мама і дружина.

Мене наче обливає холодною водою. Спираюсь на стіл, бо в очах темніє. Досить так не виспана, а тут ще вислуховую претензії.

- Навіщо ви так? Ви ж знаєте нашу ситуацію. Ми стараємось, - на очі накочуються сльози, але плакати не буду. Не дочекається.

- Я знаю, - її погляд м'якшає і вона бере мене за руку, стискає. - Але напевно мало стараєшся. Дивлюсь на вас і мені шкода, як ви живете. Васю свого шкода, що вже тридцятку розміняв, а спадкоємця досі немає. Полю, може ти щось неправильно робиш?

- Ви ж знаєте, я була у лікаря, - слова душать. Чому вона мене завжди мучить. - Зі мною все гаразд.

- Може лікаря змінити, - її голос лагідний, але є щось у ньому якийсь натиск. - Вони часто помиляються. А зараз ще й такі спеціалісти, ще їх треба вчити. Все ж таки п'ять років одружені, хотілося б внуків.

https://booknet.ua/reader/geroi-ne-romanu-b436986?c=4751537&p=1

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
(Ivanka)
14.05.2025, 11:51:48

Це точно. Нарешті прочитала всі розділи, а пізніше залишу коментарі під книгою. Дякую, Олю. Дуже гарна та цікава книга ✨ ✨✨

Показати 2 відповіді
(Ivanka)
14.05.2025, 12:18:05

Ольга Християнчук, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Опитування щодо виходу розділів ☝️
Мої дорогі! ♥️ Читаю ваші коментарі й бачу, що багатьом з вас замало обсягу розділів. Я дуже ціную ваш апетит до історії Ксенії та Кості! Оскільки книга пишеться в реальному часі, у мене є два варіанти, щоб виправити
Набір на лютневий марафон "Book-Connect"
У січні провела марафон взаємного читання "Book-Connect", участь у якому взяли чудові талановиті автори. Дехто з вас писав, що хотів би прийняти участь наступного разу, тож я запланувала другий марафон на лютий місяць. Давайте
Треба покарати?
Нарешті Габріас з’являється. З розбитою губою та синцем під оком… Вигляд у нього такий, ніби він щойно програв сутичку з розлюченим звіром. Або поспілкувався з моєю Рудою… — І хто це тебе так? — цікавлюся,
Тож від кого Карина вагітна??
— Привіт, Каріно… Не впізнаєш? Так швидко мене забула? Чи обличчя не пригадуєш? Може, іншу частину тіла показати? Боже! Це ж Сергій Якименко! Мій… колишній водій, той, що був до Єгора… — Привіт, Сергію…
Анонс НовоЇ Книги
Вітаю всіх поціновувачів космофентезі! Незабаром в світ вийде мій новий твір в жанрі Любовне Дарк Космо- Технофентезі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше