Цього ранку він більше не чекав дозволу.

Бо почуття — це не правила.

Ілля прокинувся раніше. Подивився на неї. І зрозумів, що досить. Досить натяків, жартів, чекання, поки вона зрозуміє.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— Чому ти не сказала? — спитав тихо. Не дорікаючи, а з тремтінням у кожному слові. — Я мав знати…

— Тоді ти зупинився б, — шепнула вона. — А я… Я не хотіла, щоб ти зупинявся. Не цього разу.

Моє серце обірвалося й почало битися знову трохи по-іншому. Повільніше. Глибше. Сильніше.

У цьому розділі між ними відбувається те, що мало б трапитись давно, але навіть пристрасть не захищає від наслідків.

Бо Оля бачила їх. І тепер на них чекає не лише щирість, а ще й чужа ревність, підозри й розмова, до якої вони не готові.

Розділ 22 вже вийшов

І він більше не про дружбу.  ЧИТАТИ КНИГУ ТУТ

Хто читає — збережіть, будь ласка, в бібліотеку. Для мене це важливо❤️

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Lydmila
14.05.2025, 07:23:44

Книга в бібліотеці,і мені дуже подобається,як написані образи героїв.Якби всі хлопці були такі як Ілля.☀️❤️❤️

Сніжана Якимчик
16.05.2025, 21:11:36

Lydmila, Вони є, тільки не на нашій планеті)))

Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Це допоможе?
— Даріоне! Я так більше не можу! — вриваюся до кабінету брата, забувши постукати. — Настільки все погано, що ти забув про манери? — суворо ставить мене на місце лорд Макензі. — Мені вийти й зайти знову, як
Візуал до Лесі
Вітаю)) Хто не знає, Не мала Леся клопоту це міське фентезі про відьму, котра стала відьмою несподівано для себе. Навіть коли пішла на кладовище робити ритуал, все ще про це не знала. І про некроманта,
Смерть вже розлучила нас
Є персонажі, історію яких ми дізнаємося одразу. Конфлікти, проблеми, суперечки, біль. Все на поверхні. А є Мартін і Ліліт. Їх історія довго залишається поза нашими очима. Ми бачимо лише окремі їхні уламки
***цікаве з книги***
Я відчув, як моя душа, наче зі скелі гухнула. Темна енергія вирвалася нарешті на поверхню, проявилися темні тату, теж наче витончена лоза, що починалася від паху, витончено плелася по животі, грудях і до шиї з кінцівками.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше