✨️ ​Оновлення та візуал до книги "Небезпечна слабкість". ✨️

Уривок:

— А я хочу, — раптом кажу я, навіть сам не очікуючи, що скажу це вголос.

Вона повільно повертає голову до мене.

— Що саме? — тихо питає.

Проводжу пальцями по її щоці, затримавшись на мить.

— Сім'ю, — відповідаю я спокійно, — Дім, де хтось чекає. І... — усміхаюся, — Знаєш, Іскорко, я хотів би, щоб ти колись подарувала мені свою маленьку копію, з такими ж неймовірними очима, — шепочу я, дивлячись їй прямо в очі.

Її реакція миттєва. Ніби щось різко обривається всередині. Погляд Аліни раптом змінюється — посмішка зникає, очі стають порожніми, ніби в них раптово згасло все світло. Вона затихає, відсторонюється, хоч і сидить поруч.

Відразу відчуваю, що щось не так.

— Все добре?

Вона лише киває. Надто швидко, надто невпевнено.

Пауза затягується.

Тоді вона повільно сідає рівніше, ніби зібрала всі сили.

— Я не хочу чекати, поки ти прилетиш з Лондона. Я хочу дати відповідь тобі вже зараз...