"Фейрія. Шлях обирає тебе", https://booknet.ua/book/feirya-1-shlyah-obira-tebe-b454968 - перша частина трилогії Вадима Сухобруса про потраплянців із сучасного світу у фентезійний і друга книга автора, початок якої трапився мені на марафоні https://booknet.ua/blogs/post/363457.

Знову початок, за яким можна скласти тільки перше враження. Аби автор цілком виклав книгу, можна було б писати рецензію, а так, вибачайте, вийшов відгук.

Отже, основа першої книги - карколомні пригоди з оригінальним способом потрапляння у магічний світ. По-суті книга виконує роль зав’язки, знайомлячи читача з основними героями і формулюючи їхню проблему, яку вони мусять розв’язати в продовженні. Сам магічний світ в першій книзі представлений окремими штрихами, тому повного уявлення про нього у мене не склалося, а от міжсвітовий перехід (за визначенням автора – Зворотка) зображений цікаво. Сюжетно все гарно продумано і вивірено: у героїв реально немає іншого виходу, ніж йти тим шляхом, який для них обрав автор. Це той не частий випадок, коли в потраплянця віриш. Богдан, він же Дарен, - зрілий чоловік, якого сюжет застає на певному етапі його життя. Він має загадкове минуле, певний досвід здобутків і невдач і нове випробування долі, що повертає його в ту реальність, з якої він колись втік.  Головного героя мимоволі хочеться порівняти з іншим героєм того ж автора, який також потрапив у магічний світ, тільки в інший. Те, що Дарен не втратив пам’ять, дає йому великі переваги) В першу чергу – позбавляє шаблону про втрату пам’яті) Дарен, хоча також доволі самовпевнений, проте супергероєм не виглядає. В цій книзі навпаки, починається все з невдач, що більше чіпляє такого читача як я, бо формується інтрига: чи вдалим буде наступний крок? Його група підтримки (я так називаю важливих героїв другого порядку) в першій книзі представлена Ларисою Зюкіною. Разом вийшла дещо іронічно-комічна пара. І це не пара коханців, що служить ще одним плюсом твору. У «Спряжінні» на початку твору також існує пара головний герой-жінка, в якій жінка відіграє роль героя другого порядку, яка потребує допомоги. Але пара Богдан-Зюкіна виглядає більш переконливо.  Кохання у «Фейрії» також є, воно мало вплив на Дарена в минулому і матиме вплив в майбутньому. Який саме – те все в продовженні.

Світ фейрі на початку твору виглядає казковим, що робить твір оригінальним, але разом з тим додає штучності. Цей світ автор пропонує сприймати, як матеріалізовані образи, але не розвиває цю тему в першій книзі, тому яке це має значення для сюжету не зрозуміло. Фейрі мають специфіку зовнішнього вигляду, поведінки, суспільного устрою. І не мають крилець і чарівних паличок. Як же так? Неподобство (шуткую). Насправді магія в цьому світі виходить із самого світу і його артефактів, а не із його мешканців, що сприймається з цікавістю.

Твір багатий на деталі, що мені імпонує у автора. Однак щодо деталей якраз і виникли деякі питання. Я не зрозуміла, Одеса якого періоду описана в творі. Про це повинні були сказати все ті ж дрібні деталі. З одного боку прозвучала фраза «війна закінчилася» і можна було б подумати про доволі віддалене майбутнє, бо ніде немає ніяких деталей про наслідки нашої війни. З іншого боку, нічого іншого про майбутнє не говорить і є декілька речей, які можна сприйняти як прояви подій початку цього століття. Наприклад, згадка про будівлю дитячого садка, яку в 80-90-х роках минулого століття, як і багато інших подібних будівель, перетворили на якусь контору. Ця інформація була актуальна років 15-20 тому, коли народжуваність збільшилася, а дитячих садків не вистачало. Герой народився в 1942 році, в ранньому віці потрапив у чарівний світ, прожив там вірогідно до 20-30 років (приблизно) і промахнувся на тридцять років вперед, повертаючись в Одесу. Він повинен був опинитися в 1992-2002 році, маючи фактичних 20-30 років. В 2026 році йому повинно було б виповнитись 54 роки. Отже з віддаленим майбутнім не складається. Якщо йому близько 40 років – на такий вік приблизно виглядає Дарен і Зюкіна, то події повинні були б відбуватися 14 років тому. Тоді б Дарен міг спокійно дістати з кишені носову хустинку. Зараз і в майбутньому вона навряд чи в нього була б, бо замість носових хустинок люди середнього віку використовують паперові серветки. Можливо це та дрібниця, яка підкреслює 20-30 років, проведені у іншому вимірі? Може й так, але мені все ж хотілося зрозуміти, коли ж відбуваються події в Одесі на початку твору, а носова хустка разом зі згадкою про закінчення війни зламали всі уявлення).

Загалом, ці питання не впливають на загальне враження від твору, який здатний стати популярним у любителів фентезійних світів.