Залишу тут маленький уривочок. Можливо, комусь саме зараз він буде потрібен.

Не завжди те, що для інших здається дрібницею, є таким самим простим для нас.

Руки тремтіли від стресу, а все всередині панічно шукало виходу.

Страх охопив дівчину з ніг до голови.

Здавалося б, що може бути простішим — підійти до перехожого й щось запитати? Для когось це звична справа. Але для неї — справжнє випробування на сміливість.

Вона опустила погляд до підлоги й несміливо сіла на лавочку біля магазину.

«Нікчема».

Так вона сама про себе подумала.

Але нічого не могла вдіяти.

Серце билося десь у горлі, пальці тремтіли, а тіло ніби відмовлялося слухатися.

Усе, що вона могла, — просто сидіти й тремтіти від власної безпорадності.

Через кілька хвилин вона піднялася.

І пішла назад до квартири.