Остання година знижки!

Остання година знижки на зимову історію. Заходьте почитати "Я (не) люблю зиму"

Елліна не любила зиму, але саме зима привела її в новий світ і в обійми кохання, змусивши полюбити ненависну зиму. :)

Я не люблю зиму!

Ні, не так. Я ненавиджу цю кляту зиму, мороз і противний сніг!!!

— І кому ото тільки зима та подобається? — бурчала я собі під ніс, міцно тримаючи пакети. Вони були такими важкими, що пальці аж німіли. І треба ж було стільки всього накупити! — Не життя, а суцільне страждання… 

Вітер раптом вдарив з новою силою, і я відчула, як мої ноги починають ковзати. Рівновагу вдалося зберегти, але лише на мить. Хтось різко штовхнув мене в плече, і я не втрималася — стрімко полетіла вниз. 

— Що за чорт?! — встигла тільки вигукнути, перш ніж відчула, як холодний лід підхоплює мене, наче якась невидима сила. Схопитися не було за що і мене несло вперед, до дороги, якою мчали автомобілі. 

Мій зляканий погляд застиг на блискучих фарах автомобіля, що стрімко наближався до мене. Час, здавалось, зупинився. Серце билося так гучно, що заглушило всі інші звуки. 

— Ні! Ні-ні-ні! — в паніці заверещала я. Я спробувала зачепитися хоч за щось, але пальці лише ковзалися по снігу. — Тільки не це! Я не хочу вмирати!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Хто ж цей загадковий незнайомець?
Привіт❤️ Таксс... А я тут із спойлером до нового розділу моєї новинки — "УСІ ТВОЇ СЕКРЕТИ", який вийде опівночі. Там ви дізнаєтеся, хто ж цей незнайомець. Скажу лише, що він спробує переманити Кіру на
Будинок, де жили наші голоси — Завершено!
Сьогодні поставлена фінальна крапка ще в одній історії Юлії та Олександра. А якщо згадати, з чого все починалося, то ця крапка насправді складається з дуже багатьох доріг, листів, ключів, спогадів і слів, які герої колись
Творчість на Ctrl+c
Де проходить межа між натхненням і копіркою? Роздуми над сучасним самвидавом Сьогодні натрапив на один дуже популярний твір однієї авторки: високий рейтинг, купа коментарів, активна підтримка колег по цеху. Вирішив поцікавитися,
Візуал до Глави 2 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Усі зібралися у головній залі біля каміна. Атмосфера була наелектризованою. Маркус метушився, намагаючись грати роль «душі компанії», але його жарти падали в тишу, як каміння у криницю. —
А Пеллеґріні тримався…
Пам’ятаєте, ми нещодавно гадали, наскільки вистачить терпіння Даміано й Арії чемно вдавати брата й сестру на благодійному вечорі? Що ж… відповідь буде уже в новій главі опівночі) Скажімо так: Даміано справді намагався.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше