Ця історія народилась із тиші

Привіт, мої любі!

Сьогодні я хочу запросити вас у світ, де тиша звучить голосніше за крики, де заборонене кохання проростає крізь страх, а тінь стає єдиним захистом.

ТІНЬ ДЛЯ ДОНЬКИ МЕРА — це історія, яку я довго носила в собі.

Про неї я мовчала, але вона не давала мені спокою. І тепер я нарешті готова розповісти вам її. У центрі — Аліна, донька впливового чоловіка, яку ховають у заміському будинку після замаху.

Поруч з нею — Макс, колишній спецпризначенець. Холодний. Стриманий. Внутрішньо поранений. Він не торкається. Вона не підкоряється.

І саме в цьому вся їхня напруга.

 

— Ще раз вийдеш за межі — і я замкну тебе в підвалі, — сказав він спокійно, майже байдуже.

— З кайданками? — усміхнулась я.

— Не жартуй, Аліно.

Його погляд спалив повітря між нами.

— Найбільша загроза — це вже не вороги. А ти.»

 

Якщо вам подобаються:

– заборонені почуття

– стримані, сильні герої

– емоції, що прориваються через тишу

– і героїня, яка не зламається просто так

– тоді ця історія — для вас.

 

Дякую, що ви зі мною!

Знайомтесь із Аліною та Максом. Але обережно — він не прощає порушень.

Ваша,

 Сніжана Якимчик❤️

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
гі-гі-гі
Памʼятаєте, я писала, що мої книги виставили на іншій платформі і їх можна було скачати? Їх видалили... Бу-га-га))) Просто пост радості) Ото нєфіг таке робити))
Мелодія кохання
Вітаю, мої чудові. Спішу похвалитись, що сьогодні мая історія про Лідію, яка стала Розі, доєднується до надзвичайно цікавого флешмобу "Мелодія кохання" від чудових Тетяна Степанкевич та Крісті Ко. Для
✤ А хтось узагалі скучив за Марін Ефост?✤
--- Це та жінка, з якої вся ця дурка почалася) Привіт всім! От і продовження мого "слеш" роману Сад для білого птаха. Сьогодні ми побачимо цю героїню вже не як безімену жінку, а вже як повноцінного персонажа! ---
Зруйнований міст і незруйновані люди
Сьогодні хочу показати вам місце, яке назавжди залишилося в моїй пам’яті. На фото — міст, який став одним із символів тих подій, про які я пишу у своїй книзі. Колись це була звичайна дорога, якою люди їздили до сусідніх
Марафон: взаємне читання за вподобаннями❗️❗️❗️
Цей марафон я вже проводила двічі, і щоразу він показував чудові результати. Тому вирішила зробити його регулярним — раз на один-два місяці. Його мета — взаємне читання, підтримка авторів та знайомство з новими книгами.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше