Пару тижнів тому діти звернулися до мене із проханням: «Напиши якусь казку для онуків, бо старого доброго "Телесика" вже зачитали до дірок!» Довго вагався, збирався з думками. Та все ж таки сів за роботу. Натхнення — річ непередбачувана.

Думав, вийде лагідна вечірня історія, а натомість народився український етно-горор.

Знайомтеся, це оповідання — «Страж». Якщо описувати його коротко, то це містичний трилер на стику поколінь. Історія про сучасну дівчину Світлану, яка випадково дізнається про свій відьмацький спадок. Про таємничого діда Тараса, що вміє перетворюватися на білого вовка. І про моторошного незнайомця, який не завжди приходить сам.

Тут є все: проклята занедбана церква, захисний оберіг, містична книга та епічна нічна битва з потворами із потойбіччя. Адреналін у фольклорній обгортці.

Коли діти побачили рукопис, вони аж очі витріщили й сказали: «Та ні... ТАКЕ своїм дітям на ніч ми точно читати не будемо!» 

Що ж, тепер мені цікава ваша думка. А ви б почитали таку казочку своїм на ніч? Чи краще залишити її для дорослих любителів полоскотати нерви?

Діліться в коментарях!