Додано
03.05.25 17:16:40
Що хоче Обсидіан від Лії — про що мовчить темрява
Є сцени, де слова зайві. Погляди важчі за фрази, а дотики залишають по собі більшу правду, ніж будь-які зізнання. Саме така мить — коли Лія стоїть перед Обсидіаном, а він, сидячи на троні з хижою розслабленістю, мовчки зчитує її зсередини, торкаючись не тіла, а сутності.
Що ж він хоче? І що хоче вона?

На перший погляд — владу. Контроль. Обсидіан завжди був тим, хто не просить, а бере. Його бажання не мають форми чи обіцянок — лише голу потребу проникнути у саме серце того, хто стоїть перед ним. Але Лія — не просто смертна. Вона — тріщина в його вічності, той, хто не боїться зустріти темряву віч-на-віч. Для нього вона — виклик. І спокуса. І, можливо, останній шанс на щось справжнє.
Та про це він не скаже.
Розмова, яка відбудеться між ними, не буде схожою на попередні. У ній буде менше угод — більше правди. І ця правда може зламати все. Або навпаки — зшити уламки, яких він давно не наважувався торкнутися.
«Його рука піднялася з грацією хижака. Не силоміць — з упевненістю того, хто знає ціну кожного дотику. Пальці торкнулися її щоки. Лія здригнулася — не від страху, а від хвилі, що прокотилася тілом.
Дотик був гарячим. Не просто теплом — вогнем. Полум’ям, що палить ізсередини, змушує тіло згадати, як це — жити, відчувати, тремтіти.
— Не бреши мені, — його голос проник у її свідомість, мов пульс. — Я бачу тебе. Твої страхи. Фантазії. І те, як ти жадаєш моїх губ.»
Тільки одне питання лишається відкритим:чи стрибне вона з ним у ту прірву — свідомо?
Хочеш дізнатись, що скаже Обсидіан — і що обере Лія?
Підписуйся, додавай книгу « Не відчиняй »до бібліотеки, коментуй, пиши свої теорії. Дійдемо до межі й фіналу разом із Лією — крок за кроком у морок.
Світлана Романюк
969
відслідковують
Інші блоги
Я щойно виставила на сайт новий, 5-й розділ «Хочу справжньої пристрасті», і, чесно зізнаюся, він наразі мій найулюбленіший. ❤️ Знаєте чому? Бо він про ту саму точку неповернення, яку багато хто з нас проживав у реальному
Задумався, а дійсно, коли себе можна починати себе називати письменником? Коли видав паперову книгу? Так це зараз не проблема - були б гроші можна будь-що видати. Та й не факт, що хтось буде, то читати. Коли з'явилася
Вітання, ріднесенькі! Двіж продовжується хх)) – Кілограаам щурааа… їм вночі буде сниться… Кілограаам щурааа… Метрична одиниця! – тихо наспівував я, засипаючи “Магнолію” в колбу вибухового пристрою. Мабуть,
Поки я працюю над новою книгою, хочу вас трохи побалувати картинками. Як я вже писала, ШІ розвивається швидше, ніж я пишу, тож тепер у мене є можливість показати героїв книги майже дослівно такими, як я бачу їх в своїй голові. Йдеться
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩось я вже нікому з них не довіряю... Напевно теж захоче нею оволодіти)
Тетяна Черкасова, Ох, там дійсно немає ні до кого довіри. Чекаємо опівночного розділу. Можливо думка зміниться
Ваша історія досить оригінальна. Я навіть трішки заздрю тим авторам хто вміє створювати такі оригінальні сюжети. В мене на жаль фантазії не вистачає. Але мрію написати щось в подібному стилі.
Світлана Романюк, Так. Але у вас все набагато оригінальніше. Та я думаю справжній автор може писати майже все. Багато відомих так робили
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати