Вибір сукні для Аріни...

Тихої ночі!

Одержимість банкіра — оновлено!

✨✨✨

— Ти виглядаєш феєрично, — тихо каже він. — І це подобається мені.

Його пальці на мить затримуються біля мого обличчя. І я різко відступаю.

— Це нічого не змінює, — тихо фиркаю. — Я не звикну до цього. До такого божевілля неможливо звикнути.

— І не треба звикати, Аріно, — спокійно відповідає він. — Просто зараз прийми це як необхідність.

Я зітхаю, дивлячись на себе в дзеркало ще раз. І дідько, якби я цього не хотіла, я подобаюся собі. Ловлю відвертий погляд банкіра на собі і, увійшовши в кабінку, засуваю штору. Мені потрібно переодягнутися. Я на емоціях. Бо щойно він купив мені дорогущу сукню. Адже йому це потрібно...

Книга тут...

Приємних вражень!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тая Бровська
27.03.2026, 00:02:12

❤️❣️❤️❣️❤️❣️❤️

Лія Тан
27.03.2026, 11:28:01

Тая Бровська, Спасибі, люба!!!♥️♥️♥️

avatar
Ромул Шерідан
26.03.2026, 23:59:20

❤️❤️❤️

Лія Тан
27.03.2026, 11:27:52

Ромул Шерідан, Дякую!♥️

Здається, плаття дуже гарне, шкода, що не видно повністю)

Лія Тан
27.03.2026, 11:27:44

Ларія Ковальська, Щиро дякую!♥️♥️♥️

Інші блоги
Нова книга
Скоро
✨️подяка ❤️подарунок✨️
Доброго вечора, мої хороші❤️ Хочу виразити величезну вдячність вам за бестселер ❤️ За кожне прочитання, кожен коментар, вподобайку, покупку та підтримку. Для мене це справді дуже важливо та цінно❤️ Я безмежно рада,
Попелюшка у алабая в кабінеті)
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Я перепрошую, що затримала Алабая))) тепер він вже і у ваших книжечках, тож... запрошую: Цікаво, «новенька» — це я? Якщо так, то я згодна чекати будь-де і скільки завгодно, аби тільки не заходити
Зала Предків
Якщо чесно, я досі не вирішила, що в цій залі тисне сильніше – погляди людей чи кам’яні обличчя вождів над головою. Це місце вирубали просто всередині скелі ще задовго до мого народження. Кажуть, кожна статуя тримає
Я досі не можу повірити, що ми дійшли до фіналу
Ще зовсім недавно Ден тільки починав виводити Іру з рівноваги своїми дурними жартами й поглядами, а тепер ми стоїмо на порозі моменту, після якого для них усе зміниться. І якщо чесно — мені трохи шкода їх відпускати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше