Нова глава і пару слів від автора =)

Додала щойно п'ятий розділ до книги й зрозуміла, що ні разу її тут не анонсувала) Тому поділюся хоча б анотацією =)

Анотація до книги "Я (не) забуду це літо"

Я, Ліна Левицька, — молода лікарка, яку направили працювати в маленьке та віддалене село. Я люблю самотність, але тут її занадто багато. У мене панічні атаки від вигляду п’яних чоловіків, а тут вони на кожному кроці. Що вже говорити, якщо на другий день мого перебування тут, одного з них я побачила у дворі сусіднього будинку...

Я сидів на сходах батьківської дачі й думав: як же мені все набридло! Вічна гонитва за грошима, наречена, яка чомусь все більше дратує, і якась перманентна відсутність позитивних емоцій.

Літо, село, шалений роман з емоційними злетами та падіннями — запрошую до читання!)

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тамара Юрова
02.05.2025, 00:50:38

Цікавий сюжет. Сподіваюся в книзі буде трохи гумору)) додаю до бібліотеки)

Тата Карел
02.05.2025, 06:53:01

Tamara Yurova, Дякую)

avatar
Єва Родзинка
01.05.2025, 23:23:56

Мені сподобалвся початок)) З гумором, бо на Ліну в селі чекають самі сюрпризи, почанючи з балакучої медсестри Галі, хати зі старим телевізором і закінчуючи шаленою грозою та сусідом. Все звалилось на голову бідної дівчини, але вона міцний горішок)))

Тата Карел
01.05.2025, 23:31:02

Єва Родзинка, Дякую) Хочу, щоб це був не лише роман з інтимними сценами, а трохи життя) Зокрема міської дівчини в селі) Люблю село, особливо влітку) Надіюсь зможу всі свої ідеї/емоції передати в книзі)

Інші блоги
-25% Бос мого колишнього ✨ Знижка!
Любі читачі! Сьогодні діє чудова знижка на книгу Бос мого колишнього. Ти потрапила, Дюймовочко -25% 69грн >>> 52грн Історія завершена, повний текст - Ви що, залізли до мене в ліжко, коли я спала? - в шоці відкочуюся
Ілюстрації до "Під місяцем кольору квітів"
Привіт-привіт, дорогі мої читачі! Сьогодні вийшла невелика прода, а ще додам трохи ілюстрацій. Події потроху розготаються, сподіваюся книга дарує вам позитивні емоції. Запрошую всіх до прочитання – історія залишиться
Книги, як і страви, мають свій післясмак...
Ви помічали, як часто їжа в літературі — це більше, ніж просто страви? Це натяк, атмосфера, спосіб показати владу або турботу. Коли я пишу, я завжди уявляю, яка ця історія на смак. Серія «Королеви Чорного Прапора»
Мені сьогодні 11 років
Зал завмер. Світло б'є в очі артисту. Він мовчить. Тяжко зітхає. Робить уклін. Завіса закривається. Відкривається. Артист стоїть. — Час пояснити. Я почала писати, коли мені виповнилося 12 років. Не залишилося
Чому вчора не було оновлення?
Чому вчора не було оновлення. Ні, авторка не захворіла і не втекла з корабля. Але… здавалося, цього дуже хотіли мої герої. Учора я спробувала п’ятнадцять разів переписати розділ — і кожного разу герої вперто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше