Про що мовчить автор роману "Двоє на межі"

Коли я почала писати роман "Двоє на межі", ще не знала, що він переверне мене зсередини. Ця історія створена на реальних подіях. Вона болить. Вона глибока. І вона дуже особиста.

Писати про токсичні стосунки в шлюбі — емоційно виснажливо. Кожна сцена — мов удар. Я проживаю цю історію разом з героями, іноді зі сльозами, іноді з гнівом.

Ігор — персонаж, який викликає в мені обурення. Його байдужість, зневага, маніпуляції. Здається, колись у них із дружиною було кохання. Та з роками воно перетворилося на туман болю й безвиході. Він не просто віддалився — він зруйнував її ізсередини.

Але і до головної героїні в мене багато запитань. Її мовчання. Її страх. Її здатність терпіти. Вона довго здавалася мені слабкою, безпорадною. І тільки коли вона доходить до межі — там, де вже неможливо дихати, — вона нарешті починає боротися за себе. Не ідеальна. Зламано-сильна. Жива.

Цей роман про те, як легко загубити себе. І як важко — повернути.

Писати "Двоє на межі" — це не про вигадку. Це про відвагу дивитися у вічі реальності. Про біль, який краще не замовчувати. Про надію, яка з'являється навіть тоді, коли здається, що вже запізно.

? Кожен новий розділ роману виходитиме щоп’ятниці о 21:00
? Якщо ви колись були “на межі” — ви впізнаєте себе.
? А якщо не були — прочитайте, щоб зрозуміти тих, хто поруч мовчки тоне.

Напишіть у коментарях, чи були у вашому житті історії, які змушували вас переосмислити себе.

З любов'ю, ваша Тіна Волф! ❤️

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ріна Март
30.04.2025, 16:40:58

Певно, у кожного були такі історії, які змусили щось переосмислити в житті та всередині себе. Все-таки людина - істота зі свідомістю.

У Вас вийшла не просто книга, а така собі аутотерапія.

Тіна Волф
30.04.2025, 16:51:41

Ріна Март, Ви дуже влучно підмітили! Мені здається, саме в цьому і є цінність історій – вони дають нам можливість подивитися на себе та своє життя з іншого боку, переосмислити певні речі. І якщо моя книга стане для когось такою собі "аутотерапією", то це для мене найвища похвала. Дякую за такий глибокий і проникливий коментар! ❤️

avatar
Софія Анрі
30.04.2025, 16:19:35

Неймовірно глибока емоційна історія. Цей Ігор мене просто драконить :(

P.s. Там картинка трошки поїхала

Показати 2 відповіді
Софія Анрі
30.04.2025, 16:29:12

Тіна Волф, Оу

Інші блоги
Фамільяр-утікач. Глава 15. Біг по ранковому лісу
Я доповнила цю главу новою сценою… Темрява спальні здавалася гарячою й густою, наче розплавлений віск, що повільно заливав груди, позбавляючи можливості дихати. Емільєн блукав у задушливих лабіринтах власної підсвідомості,
Геловін наближається!
У будинку Теренса Бартона всі готуються до Геловіну. Гарбузи, святкові вогники, домашнє печиво, костюми. Все як годиться! Щоправда, у Сандри дуже швидко виникають питання до того, наскільки правильно всі розуміють саме
Типурецензія "Квартира поверхом ліворуч"
Ну що, мої любі, я знову приперлася зі своїми читацькими пригодами. І сьогодні в нас історія, після якої я, мабуть, ще довго підозріло дивитимуся на власну ванну. Особливо якщо там щось капатиме. На операційному столі «Квартира
Візуал до Розділу 13 "Пил потопу"
Пил потопу . . . Я повільно підійшов до будівлі. Це була масивна споруда з потемнілої від вічної вогкості червоної цегли, яка пригнічувала своїми масштабами й була наполовину поглинута диким лісом, немов величезний доісторичний
Опівночі — нова глава! А зараз трохи візуалу
А поки чекаємо на продовження, тримайте трішки візуалізації нашого побачення. Затишний ресторанчик на Подолі, свічки, гарячий чай, ромашки й двоє людей, які нарешті можуть побути разом без сварок, шуму та нескінченних
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше