Слухайте, ну й дивина сьогодні сталася. Заходжу я, значить, сьогодні на Букнет з думкою, а скільки ж мені лишилося до першої сотні підписників. Дивлюся на кількість... Думаю, що от класно би було, якби в мене вже була та омріяна перша сотня. Ну, як ті сакральні 300К знаків чи 20К переглядів... Мрію про те, щоб мої книги читали не одна сотня читачів... Але ж починати треба із малого, із першої сотні, а до неї зовсім трішечки лишилося. Ловлю себе на думці, що хоч бери і блог пиши, і...

І натрапляю на блог Мелені Матхевен, де просто бачу свої думки! Як? Магія? Випадковість?

Але випадковості не випадкові! Не знаю, як це працює, але зайшла в коментарі, де зустріла Mercedes Qusnn, яка підписалася на мене, а пішла на її профіль, аби відповісти на люб'язність, потім на сторінку з її романом "Авелін: Оксамитовий Гріх". Далі все як в тумані))) Там така смакота, що ой-ой! Вам треба, просто ви про це ще не знаєте. А я оце прийшла і сказала.

Ні, перша сотня в мене ще не назбиралася. І в Mercedes теж поки ще ні. Але ми випадково знайшлися на просторах Букнету.

Як це працює взагалі?

Не знаю, піду книгу далі читати. І ви ходіть. І підписутесь,. І на неї, і на мене.

Попереду ще багато цікавого.

Всім дякую.

Цьом.