Вирости у притулку, але раптом дізнатися, що не тільки володієш магією, а маєш змогу навчатися у справжнісінькій магічній академії?! О, тепер на Віолетту чекає новий світ, купа пригод, нові друзі та, звичайно ж, кохання!

Анотація

БЕЗКОШТОВНО. Іноді казки — це реальність, яка приховується за вигадками людей. Часом магія ховається у нас самих, боячись проявити себе. Але в житті можуть з'явитися люди, що перевернуть усе шкереберть та відкриють завісу справжнього, яке колись здавалося нереальним. І тоді виявиться, що всім незрозумілим моментам є пояснення, а ти ладна стати невід'ємною ланкою чогось могутнього, чарівного та казкового. Сирітка — головний ключ до відповідей, які вже давно ніхто не може розгадати.

Солодкий кусь:

   Ми йшли найостаннішими, щоб нас ніхто не підганяв у спину. Можна було навіть трохи віддалитися від інших і поговорити про своє. До того ж, якщо щось відбувалося попереду, ми вже знали, які картини обходити і де повороти.

   А ще Мелоді налякала якась старенька в картині, яка перед цим налякала двох дівчат. Вони так заволали на весь коридор, що всі навколо почали обертатися. А старенька реготала так, наче їй знову тридцять років.

   Ми так забалакалися, намагаючись не випускати з поля зору інших, що я навіть не помітила, як у когось врізалася. Одразу ж підняла винуватий погляд і навіть почала готуватися вибачатися, як завмерла просто з відкритим ротом.

   Переді мною стояв неймовірної краси хлопець із чорним довгим волоссям. Глибокі й виразні темні очі, в яких, здавалося, мерехтить цілий всесвіт. Губи, що ваблять до поцілунку, через що навіть бідне серце пропустило кілька ударів.

   Я ніколи нічого подібного не відчувала. Дивилася в очі навпроти і тонула, навіть не намагаючись врятуватися. Магія тягнулася до цього хлопця, вона немов ожила за останній час і була готова творити. Ось тільки мене висмикнула з цього дурману Мелоді.

 — Ми дуже перепрошуємо, це сталося випадково, вибачте нас, — залепетала вона і швидко потягнула мене за руку в бік їдальні.

 — Хто це був? — здається, подруга знала цього хлопця.

 — Це ж туманний дракон, ти чого, — здивовано і навіть трохи розгублено відповідає вона і дивиться на мене якось дивно. — Їм не можна дивитися в очі, зачарують і підпорядкують собі немов іграшку. Особливо дівчат, які вірять у казку і прекрасне кохання. Ці дракони найнебезпечніші з усіх існуючих. Ніколи більше не дивися йому в очі, якщо не хочеш, щоб заволоділи твоїми думками й бажаннями.