Напишу зараз напевно дуже банальну річ, але я дуже люблю нові знайомства, люблю дізнаватись щось нове про людей, їх історії)
По суті кожна людина - книга. У кожної людини є якась своя історія на душі. Звичайно, вона не така цікава може бути як книга, але якщо взяти навіть саму банальну історію і додати до неї трохи своєї фантазії, епічності і т.д., то може вийти дуже крута книга. Ну в принципі так багато авторів і робить)
Дуже цікаво чи багато тут авторів, які використовують в книгах історії з життя свого або ж близьких чи знайомих?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОбов'язково, книга – красиво переписане життя. Не кожна, звісно. Але я пам'ятаю як писала перші розділи своєї історії "Різдво. Постільний контракт у Нью-Йорку" - весь біль мого короткочасного проживання в гуртожитку був там. Я була в жаху та передала його персонажу. Зазвичай так у лоб не роблю, але тоді в мене був ПТСР. :)
Соломія Реус, Книга насправді дуже хот) А досвід був цінним. Тепер знаю як точно не хочу і це теж добре)
Звісно, що і героях я моя частинка.деякі сюжети беру з життя, з власних снів, чужих розповідей.
Кожна моя книга містить хоч дещицю реальної історії. Деякі історії сталися зі знайомими. Деякі з цих історій сталися дуже давно й були розказані мені моєю, нині покійною, бабусею. Я їх перенесла в теперішній час. А історія "Новорічні несподіванки..." https://booknet.ua/book/novorchn-nespodvanki-abo-yak-mnusi-peretvoryuyutsya-na-plyusi-b421108 - десь на 95% реальна. Я лише діалоги чіткіше виписала, деякі репліки додала. Правда ця історія сталася не зі мною. Та в одному із моїх коротких оповідань є невеличкий елемент однієї моєї історії. А ті історії, які сталися не зі мною, я при написанні все-таки "приміряю" на себе і прислухаюсь до своїх відчуттів, щоб чіткіше все описати.
Часто використовую свій досвід, вподабання, захоплення у книгах. Іноді і від знайомих беру. Тож в кожному герої, в кожній книзі є частинка мене.
Анна Потій, Це дуже класно. Такі книги однозначні дуже душевні)
Вітаю! ❤️ Моя друга книга, "Не відчиняй", має для мене особливе значення, адже вона багато в чому списана з мого власного "сімейного" життя. В її основі — історія про чоловіка, який був далеким від ідеалу, і, можливо, саме через цю книгу я змогла завершити один із розділів свого минулого. У сюжеті я позбулася його так, як не могла в реальному житті — це свого роду літературна помста, спосіб відпустити біль і перегорнути сторінку.
Соломія Реус, ❤️❤️❤️
Ну я інколи додаю різні моменти чи події ж життя свого чи знайомих. Інколи і персонажів змальовую з реальних людей, навіть зі своєї матері в одній з книг))
Оксана Павелко, Це дуже полегшує написання, коли маєш вже готовий прототип)
Згоден з вашою позицією, адже не дарма кажуть, що людей можна читати, як книжки. Зі свого досвіду... я б не сказав, що я використовую свої моменти з життів у творах, радше я даю персонажам "шматочок" себе. У творі є двоє персонажів, один має мою зовнішність і мій характер, а другий - це просто стара версія мене з питанням "а якби у мене були жахливі звички і відсутність емпатії?".
Хіба що зі свого життя можу додати деякі трагічні моменти.
Соломія Реус, Вирішив взяти цю особливість у Франца Кафки. Але він у своїх творах більше свою ментальну картинку на персонажах застосовував... тим не менш, якось так
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати