Це сталося!

Мене відводять у камеру. Востаннє я пив воду Ракири ще в маєтку, тож тепер чекати залишилося зовсім недовго. Я вже відчуваю, як мій дракон прокидається! І наступного дня це стається… Мій звір занадто довго спав, а отямившись у підземеллі, він, як і очікувалося, починає метатися та битися в стіни. Але тут усе спеціально для цього призначено, тож міцні решітки витримали буйство моєї другої сутності.

Приблизно за добу, тільки-но я повністю опанував свого звіра і продемонстрував королю, що вільно змінюю іпостасі, мене випускають на волю. 

Белгард з цього приводу вирішив влаштувати невеликі дружні посиденьки. Але я спочатку йду до відведеної мені кімнати, щоб прийняти ванну й переодягнутися. А дорогою зустрічаю Кіраха... 

Мій дракон миттєво підводить голову. Я частково трансформуюся і жадібно втягую повітря — від дивовижного аромату і звір, і я остаточно втрачаємо самоконтроль. 

— Кіраху?! Ти… жінка?? — виривається з мене, щойно я встигаю осмислити те, що відчув. 

Дивлюся на нього впритул, чекаючи відповіді, і тихо гарчу.

Мій дракон не міг помилитися! А отже, всі ці місяці, коли я корив себе за неправильний потяг до хлопця, все було цілком природно!