Ви вже залишили відгук?

Сьогодні для мене особливий день, адже збіглося дві значущі події! 24 березня я святкую півроку на Букнет, а також радію початку публікації "Королеви Магдешу" – довгоочікуваного продовження циклу про фею та магічний світ Магдешу й Актавірану.

Мене переповнює хвилювання від того, що нарешті можу поділитися з вами продовженням цієї історії. Я докладу максимум зусиль, щоб публікувати нові розділи якомога швидше, адже книга вже давно чекала свого часу. Останню, третю книгу трилогії, я планую розпочати публікувати одразу після завершення другої. Тож слідкуйте за оновленнями та підписуйтесь!

Я з нетерпінням чекаю на ваші відгуки, адже саме вони надихають мене продовжувати творити. Запрошую вас на мою сторінку, де я буду рада будь-яким коментарям, навіть критичним. Ваша думка – безцінна!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Фамільяр-утікач. Глава 15. Біг по ранковому лісу
Я доповнила цю главу новою сценою… Темрява спальні здавалася гарячою й густою, наче розплавлений віск, що повільно заливав груди, позбавляючи можливості дихати. Емільєн блукав у задушливих лабіринтах власної підсвідомості,
Геловін наближається!
У будинку Теренса Бартона всі готуються до Геловіну. Гарбузи, святкові вогники, домашнє печиво, костюми. Все як годиться! Щоправда, у Сандри дуже швидко виникають питання до того, наскільки правильно всі розуміють саме
Типурецензія "Квартира поверхом ліворуч"
Ну що, мої любі, я знову приперлася зі своїми читацькими пригодами. І сьогодні в нас історія, після якої я, мабуть, ще довго підозріло дивитимуся на власну ванну. Особливо якщо там щось капатиме. На операційному столі «Квартира
Візуал до Розділу 13 "Пил потопу"
Пил потопу . . . Я повільно підійшов до будівлі. Це була масивна споруда з потемнілої від вічної вогкості червоної цегли, яка пригнічувала своїми масштабами й була наполовину поглинута диким лісом, немов величезний доісторичний
Опівночі — нова глава! А зараз трохи візуалу
А поки чекаємо на продовження, тримайте трішки візуалізації нашого побачення. Затишний ресторанчик на Подолі, свічки, гарячий чай, ромашки й двоє людей, які нарешті можуть побути разом без сварок, шуму та нескінченних
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше