Ми вже і забули що там було у перших главах, давайте згадаємо завдяки цитатам!

Хоча б десь їй пощастило, але біль була така, що Альфіра вже думала відрізати ногу. «Без ноги було б сумно, але не дуже» - дурість, але її це потішило.

- Якщо ви бачите свої ноги – не значить, що вони не ампутовані. – «Кожен контраргумент має бути розглянутий, тільки так можна дістатися до істини».

«Не народ має поділяти думку влади, а влада має поділяти думку нації. В разі монархій виховують покоління, яке мислитиме однаково. Виглядає ідилічно, але все ж пахне рабством»

- Альфіра

"Це не моя справа, але потрібно намагатися зрозуміти, що саме вони роблять. Де були необхідні заходи, а де – повне зневажання людськими життями. Інакше можна потрапити у замкнене коло ненависті, адже «влада» завжди виглядає погано. Хоча абсолютного хаосу вони не хочуть, вони все одно будуть критикувати безлад у країні, і влада знову стане винною. Здебільшого ці люди просто хочуть правити самі, а не жити за правилами, які повністю обґрунтовані й обов’язкові для всіх."
-Альфіра

"Заради влади їхнього царя, заради пустого болю, заради пустої війни. Вона стисла руки в кулаки, стиснула щелепу до болю. Усі вірять у краще, але розраховують тільки на себе. Солдати, народ – усі вони."
-Автор

"— Скільки я тут?
— Троє діб за мірками живих.
— О-о-о… Майор точно застрелиться"

-Альфіра, Севір

"— Тобто все, що відбувається в країні, вас влаштовує, раз ваші правила не передбачають урегулювання конфлікту?
— Це неправильно, я з вами згоден. Але раби залишаться рабами, якщо самі не захочуть іншого. У них є всі ресурси, щоб вигризти свободу зубами.
Жорстоко, як і належить найжорстокішому богу. Але всередині дівчини зростав ураган. Стільки крові пролито, а він проводить виховні процеси? Розуміла його логіку і не стала заперечувати, але й підтримувати теж не поспішала.
— Ви не згодні зі мною?
— Я не підтримую геноцид.
— Але вам близькі мої роздуми, — не запитання, він говорив упевнено.
— Роздуми правильні, але не для правителя.
— Тому я й не правитель, пані."

-Альфіра, Севір

— Так з чого б ти взагалі вирішив судити мене, живі не твоя турбота.
— Ну звісно, просто нагадую, за які гріхи ти станеш моєю турботою. 

-Севір, Новіан

— Сподіваюся, ти розумієш, у що зараз вплутуєшся.
— У мене є план.
— Саме цього я й боюся, — Альфіра подарувала йому стриману посмішку, але все ж посмішку.

- Йеран, Альфіра

«Жодна жива істота, здатна знищити собі подібних за один раз, не заслуговує жодних емоцій, окрім ненависті»

-Йеран

Лише місця для божеств за спиною викликали напругу, оскільки вони розташовувалися по всьому периметру приміщення. «Підійдуть так зі спини й ножичком обережно...»

-Альфіра

– Це означає, що ви розраховуєте на перемогу у цій війні? – Арфа багатозначно підняла брови: «Ні, ми ж розваги ради тримаємо оборону».

-Пан Стілскай, Альфіра

– І які ж військові договори були порушені?
– Як мінімум – умови утримання полонених, як максимум – вбивства цивільних. Я була в полоні, повірте, за таке жодних мирних договорів бути не може. Народ просто цього не прийме, але якщо на це піду я, то перед вами вже за кілька днів виступатиме хтось інший.

-Пан Стілскай, Альфіра