Формула спокуси – завершена

Ну що ж… ось і кінець. Я закінчила писати свою першу книгу — «Формула спокуси». Зізнаюся, мені важко прощатися з цією історією, з Настею та Максимом, з усіма емоціями, які я вкладала у кожну главу. Але все має свій фінал. І в них — щасливий.

Вони кохають одне одного.

Вони пройшли крізь біль, сумніви, страх — і залишилися разом.

Вони заслужили своє «завжди».

Хто ще не читав — ось анотація:

Усе почалося з безглуздого спору з подругою. Я навіть уявити не могла, що той незнайомець із клубу виявиться моїм новим викладачем…

Максим Савченко. Холодний, безжалісний. Він той, кого ненавидиш усією душею… але не можеш не хотіти. Його крижаний погляд і пронизливий голос стають моїм найстрашнішим кошмаром і найсолодшим задоволенням водночас.

З кожним нашим протистоянням я все глибше заплутуюся в його павутині. Це не просто гра характерів. Це небезпечне танго, де кожен крок обпалює. Моя ненависть до нього згорає в полум’ї пристрасті… Але чи виживу я, якщо він вирішить спалити все до тла?

Дякую кожному, хто читав, коментував, підтримував.

З любовʼю, ваша авторка Styu

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Мій ювілей♥
Сьогодні святкую тридцятий день народження і дарую максимально можливі знижки вам, мої любі читачі, на всі платні книги. *пішла снідати чаєм та тортиком*
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше